Фердінандо Мартіні — Вікіпедія

Фердінандо Мартіні італ. Ferdinando Martini
Ім'я при народженні:	італ. Ferdinando Martini
Народження:	30 липня 1841(1841-07-30)[1][2][…] Флоренція, Італія[4]
Смерть:	24 квітня 1928(1928-04-24)[1][2][…] (86 років) Монсуммано-Терме, Провінція Пістоя, Тоскана, Італія[4]
Країна:	Королівство Італія
Ступінь:	лауреат[d][5]
Партія:	Historical Leftd
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Фердінандо Мартіні (італ. Ferdinando Martini; 30 липня 1841, Флоренція, муніципальне управління міста Флоренції — 24 квітня 1928, Монсуммано-Терме, Тоскана) — італійський письменник і політик, губернатор Італійської Еритреї (1897—1907).

Народився у місті Флоренція. Син театрального письменника Вінченцо Мартіні. Працював письменником та журналістом, співпрацював із газетою Il Fanfulla і заснував видавництво Fanfulla della domenica, був редактором до 1882 року. Із 1882 по 1885 роки — професор Пізанського університету^[6].

У 1876 році обраний до парламента Королівства Італії. Призначений міністром колоній Італії в уряді Антоніо Саландра і обіймав посаду міністра народної освіти при Джованні Джолітті. Із 1897 по 1907 роки був губернатором Італійської Еритреї^[6]. Його управління привело Еритрею до скромного, але здорового і збалансованого розвитку, заснованого насамперед на процвітаючих плантаціях.

Із 1 березня 1923 року в Сенаті Італії. У 1920 році опублікував відомі записки про час перебування губернатором Італійської Еритреї^[6].

У 1925 році був одним із засновників Інституту Італійської енциклопедії.

Помер у Монсуммано-Термі.

• Chi sa il gioco non l'insegni. Proverbio in un atto in versi, Pisa, 1871;
• Ad una donna. Versi, Venezia, Visentini, 1872;
• Il peggio passo è quello dell'uscio, Milano, Carlo Barbini, 1874.
• Il primo passo, 1882.
• Fra un sigaro e l'altro: chiacchiere di Fantasio, Milano, G. Brigola, 1876, e successive edizioni tra le quali: Milano, Treves, 1930;
• Cose africane, da Saati ad Abba Carima, discorsi e scritti, Milano, F.lli Treves, 1896;
• Confessioni e ricordi, Firenze, Bemporad, 1922 (e successive edizioni);
• Ferdinando Martini, Lettere, 1860-1928, Milano, A. Mondadori, 1934.
• Nell'Africa italiana, Milano, Treves, 1891;
• Il Quarantotto in Toscana, Firenze, Bemporad, 1918.
• A Pieriposa, novella antica, Milano, Treves, 1923.

• Мартини, Фердинандо // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Piero Buscioni. A Ferdinando Martini nel centenario della nascita. — Monsummano Terme, 1941.