1-207-7 — Вікіпедія
1-207-7 — проєкт двоповерхового гуртожитку загальнорадянської серії типових цегляних будинків 1-207. Розроблений наприкінці 1940-х років у московському відділі інституту Союзтопстройпроект міністерства будівництва паливних підприємств, головний архітектор — Л. Б. Каток, архітектор — Л. М. Киселевич[ru]. Будинки проєкту зведені в Україні, Росії, Білорусі.[1]
Розміри основного об'єму 44,2×12,8 м. Житлова площа 536 м² при пічному опаленні або 548 м² при централізованому. Висота поверху 2,83 м від підлоги до стелі, 3,15 м від підлоги до підлоги. Висота цоколю 0,7 м, висота до карнизу 7 м, висота до гребня 11 м.[2][3]
Пізнавальною особливістю проєкту є портик з чотирма прямокутними колонами з галерейним балконом на другому поверсі і без фронтону.
- Київ, Відрадний, гуртожиток Укргазбуду (просп. Відрадний, 75), 1950
- Гуртожиток Київавтошляхмосту, Набережно-Печерська дорога, 4
- Київ, Дарниця, відділення «Ощадбанку» № 10026/020 (вул. Черчиля, 35)
- Київ, Дарниця, вул. Полуботка, 10/1
- Слов'янськ, вул. Вокзальна, 12
- Слов'янськ, вул. Вокзальна, 34
- Слов'янськ, вул. Вокзальна, 36
- Чернігів, просп. Миру, 201
- Харків, просп. Гагаріна, 300