2-06-04 — Вікіпедія
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
2-06-04 (ЦІТП № 1905) — типовий проєкт клюбу на 300 місць, архітектор К. К. Бартошевич. Вперше реялізовано 1947 року[1], будівлі за проєктом будувалися до початку 1960-х років в Росії, Україні, Білорусі, Естонії, Грузії, Казахстані та Таджикистані.[2]
Являє собою триповерхову будівлю з портиком з 6 колонами і двома напівкруглими нішами для скульптур. Задня фасада з невеликим курдонером і лоджією на другому поверсі з 6 колонами.
- клюб Миронівської ТЕС
- клюб Миронівської ТЕС, задній фасад
- Миколаївка, клуб Слов'янської ТЕС
- Донецьк, ПК Шевченко
- Калуш, ПК «Мінерал», 1953
- задній фасад ПК «Мінерал»
- Суми, БК «Хімік», задній фасад
- Сіверськ, центр культури
- Сіверськ, центр культури, задній фасад
- Білозерське, центр культури та дозвілля
- Щастя, ПК будівельників, 1957
- Бахмутський міський народний дім, 1957, до 1998 будинок культури заводу кольорових металів
- Бахмутський міський народний дім, задній фасад
- Херсон, ПК Нафтовиків, 1959, зруйнований російським обстрілом
- Сміла, БК залізничників, 1962
- курдонер БК у Смілі
- Новомосковськ, ПК ім. О. Гончара
- Лутугине, БК ім. Шевченко
- БК ім. Чехова шахти № 10 Сніжнянська
- Естонія, Кохтла-Ярве, селище Сомпа, 1955
- Росія, ПК Новочеркаського завода синтетичних продуктів, нині ПК Жовтневого мікрорайона, 1956
- Таджикистан, Ісфара