18-та Слов'янська бригада НГ (Україна) — Вікіпедія

18 Слов'янська бригада НГУ
Нарукавний знак бригади
Засновано1992
Країна Україна
Належність Національна гвардія
У складіСхідне ОТО
Базування Донецька область
м.Слов'янськ
Війни/битвиРосійська збройна агресія проти України:

Війна на сході України
Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесні найменування«Слов'янська»
Командування
Поточний
командувач
полковник
Куций Геннадій Григорович

18-та Слов'янська бригада НГУ (в/ч 3035) — військове формування Національної гвардії України. Місце дислокації — м. Слов'янськ, Донецька область. Перебуває у складі Східного оперативно-територіального об'єднання.

Історія

[ред. | ред. код]

Наказом командувача НГУ від 2 січня 1992 року на базі 26-го батальйону Внутрішніх військ МВС СРСР сформовано 13-й полк Національної гвардії (в/ч 4113),[2] що увійшов до складу 4-ї Північної дивізії.

В 1995 році згідно з Указом Президента України від 20 січня та наказу командувача НГУ від 26 січня 13-й полк НГУ підпорядковано Внутрішнім військам де його перейменовано в 15-й спеціальний моторизований полк (з конвоювання засуджених та осіб, взятих під варту) (в/ч 3035).

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

В 2014 році полк увійшов до складу заново створеної Національної гвардії України.

29 травня 2014 року територію військової частини в Луганську було захоплено проросійськими бойовиками[3]. Військовослужбовців частини передислокували спершу в Харків.[2] Реорганізація полку відбувалася у грудні 2014 року із гвардійців військових частин 3004, 3023, 3037, що були розташовані у Донецьку і підлягли розформуванню у зв'язку з захопленням територій частин бойовиками. За розпорядженням Головного управління НГУ у зв'язку з проведенням антитерористичної операції полк був передислокований у м. Слов'янськ.[4]

2016 року у полку створено стрілецький батальйон з охорони взводних опорних пунктів.[5] 9 вересня 2016 року до складу полку було передано 2-й батальйон спецпризначення НГУ «Донбас».[6]

23 серпня 2019 року під час урочистої церемонії підняття Державного прапора України на Софійській площі, Президент України присвоїв ім'я полку «Слов'янський» із врученням відповідної стрічки.[7]

2 вересня 2022 року указом Президента України з метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України полк відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[8].

З 24 лютого 2022 року полк виконував бойові завдання в районі населених пунктів: Попасна та Степне Луганської області, в районі Оскільського водосховища Донецької області, Студенок, Кам'янка, Велика Комишуваха, Довгеньке Харківської області. Під керівництвом СБУ військовослужбовці полку брали участь у проведенні оперативно-профілактичних заходів у Дружківці. Полк брав активну участь в обороні населених пунктів: Коровій Яр, Яцківка, Рубіжне, Новодружеськ, Сиротине, Воєводівка, Метьолкіне, Лисичанськ, Сєверодонецьк, Соснове, Долина, Богородичне, Олександрівка, Святогірськ, Тетянівка. Під час «Слобожанського контрнаступу» залучався до звільнення н.п. Волохів Яр та Куп’янськ. Брав участь у визволенні Діброви та Озерного, що розташовані поблизу Лимана Донецької області. Вів оборонні дії в районі КПВВ "Майорськ" на північно-західних околицях Горлівки, був залучений у боях за Ямполівку, Терни Донецької області, а також брав участь в оборонних діях на напрямку Кремінна Луганської області, в районі Серебрянського лісництва.

Полк продовжує виконувати бойові задачі на Сході України.

Структура

[ред. | ред. код]
  • 1-й Стрілецький батальйон;
  • 2-й Стрілецький батальйон;
  • 3-й Стрілецький батальйон;
  • Батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»;
  • Батарея протитанкових керованих ракет;
  • Стрілецька резервна рота;
  • Рота охорони;
  • Рота бойового та матеріального забезпечення;
  • Гаубична артилерійська батарея;
  • Взвод розвідки спецпризначення;
  • Автомобільна рота;
  • Військовий оркестр;
  • Медичний пункт;

Командування

[ред. | ред. код]
  • полковник Григорян Ігор Арамович
  • полковник Жук Василь Васильович
  • полковник Божко Сергій Сергійович
  • полковник Куций Геннадій Григорович

Традиції

[ред. | ред. код]

22 серпня 2019 року президент України присвоїв полку почесне найменування: «Слов'янський».[9][10]

2 вересня 2022 року полк відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[11]

Втрати

[ред. | ред. код]
  • сержант Шелємін Дмитро Михайлович, 30 травня 2014
  • Панченко Олег Миколайович, 15 вересня 2015, місце й обставини не уточнено[12].
  • старший солдат Курбатов Станіслав Вікторович, 3 листопада 2017, осколкове поранення від вибуху міни[13].
  • солдат Таран Богдан Леонідович, 18 серпня 2019[14]
  • Старший солдат Іван Підгірний помер у Київській лікарні 28 листопада 2022 року. 16 вересня 2022 року під час звільнення населених пунктів Ізюмського напрямку на Харківщині він отримав важке поранення у голову під час виконання бойового завдання. Понад 2 місяці лікарі боролися за його життя, але захисник так і не вийшов із коми. [1]
  • 31 березня 2022 року в районі міста Новодружеськ Луганської області під час артилерійського обстрілу загинув Богдан Іщук[15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Яку зброю від Заходу використали ЗСУ для наступу на Харківщині
  2. а б Військова частина 3035 відзначила 50-річний ювілей | НГУ. ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 вересня 2019.
  3. У Луганську бойовики захопили будівлі Нацгвардії, прикриваючись мирними жителями. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 29 листопада 2016.
  4. МВС | «Підрозділи НГУ — запорука стабільності у неспокійному Луганському регіоні», — Арсен Аваков (ФОТО, ВІДЕО). mvs.gov.ua. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  5. Біла книга-2016: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. 26 червня 2017. с. 114. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017.
  6. Добровольці, які стали гвардійцями | НГУ. ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  7. Зеленський присвоїв почесні найменування восьми бойовим військовим частинам. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №623/2022 Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу".
  9. Указ Президента України від 22 серпня 2019 року № 618/2019 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань»
  10. Військовим частинам присвоєні почесні найменування. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 24 серпня 2019.
  11. Указ Президента України від 2 вересня 2022 року № 623/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  12. Панченко Олег Миколайович. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 18 січня 2018.
  13. У Маріуполі помер ще один нацгвардієць, що підірвався на міні під Мар'їнкою. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
  14. [На Дніпропетровщині попрощалися із бійцем ЗСУ (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. На Дніпропетровщині попрощалися із бійцем ЗСУ (рос.)]
  15. ІЩУК Богдан Олегович.

Посилання

[ред. | ред. код]