18-та бригада НГ (Україна) — Вікіпедія

18-та бригада
(з 2023)

15-й полк
(2014—2023)

15-й спеціальний моторизований полк
(1995—2014)

13-й полк
(1992—1995)
Нарукавний знак бригади
Засновано1992
Країна Україна
Належність Національна гвардія
У складіСхідне ОТО
БазуванняДонецька область
м.Слов'янськ
Війни/битвиРосійська збройна агресія проти України:

Війна на сході України
Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесні найменування«Слов'янська»
Медіафайли на Вікісховищі

18-та Слов'янська бригада НГУ (в/ч 3035) — військове формування Національної гвардії України. Місце дислокації — м. Слов'янськ, Донецька область. Перебуває у складі Східного оперативно-територіального об'єднання.

Історія

[ред. | ред. код]

Наказом командувача НГУ від 2 січня 1992 року на базі 26-го батальйону Внутрішніх військ МВС СРСР сформовано 13-й полк Національної гвардії (в/ч 4113),[1] що увійшов до складу 4-ї Північної дивізії.

В 1995 році згідно з Указом Президента України від 20 січня та наказу командувача НГУ від 26 січня 13-й полк НГУ підпорядковано Внутрішнім військам де його перейменовано на 15-й спеціальний моторизований полк (з конвоювання засуджених та осіб, взятих під варту) (в/ч 3035).

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

В 2014 році полк увійшов до складу заново створеної Національної гвардії України.

29 травня 2014 року територію військової частини в Луганську було захоплено проросійськими бойовиками.[2] Військовослужбовців частини передислокували спершу в Харків.[1] Реорганізація полку відбувалася у грудні 2014 року із гвардійців військових частин 3004, 3023, 3037, що були розташовані у Донецьку і підлягли розформуванню у зв'язку з захопленням територій частин бойовиками. За розпорядженням Головного управління НГУ у зв'язку з проведенням антитерористичної операції полк був передислокований у м. Слов'янськ.[3]

2016 року у полку створено стрілецький батальйон з охорони взводних опорних пунктів.[4] 9 вересня 2016 року до складу полку було передано 2-й батальйон спецпризначення НГУ «Донбас».[5]

23 серпня 2019 року під час урочистої церемонії підняття Державного прапора України на Софійській площі, президент України присвоїв ім'я полку «Слов'янський» із врученням стрічки для прапора.[6]

2 вересня 2022 року полк відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[7]

У вересні 2022 року полк брав участь у Слобожанському контрнаступі.[8]

У 2023 році полк реорганізований на 18-ту Слов'янську бригаду.[9]

Структура

[ред. | ред. код]
  • 1-й Стрілецький батальйон;
  • 2-й Стрілецький батальйон;
  • 3-й Стрілецький батальйон;
  • Батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»;
  • Батарея протитанкових керованих ракет;
  • Стрілецька резервна рота;
  • Рота охорони;
  • Рота бойового та матеріального забезпечення;
  • Гаубична артилерійська батарея;
  • Взвод розвідки спецпризначення;
  • Автомобільна рота;
  • Військовий оркестр;
  • Медичний пункт;

Командування

[ред. | ред. код]
  • полковник Григорян Ігор Арамович[джерело?]
  • (2018) полковник Жук Василь Васильович[10]

Традиції

[ред. | ред. код]

22 серпня 2019 року президент України присвоїв полку почесне найменування: «Слов'янський».[11][12]

2 вересня 2022 року указом Президента України з метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України полк відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[7]

Втрати

[ред. | ред. код]
  • 30 травня 2014 — Шелємін Дмитро Михайлович, сержант.
  • 15 вересня 2015 — Панченко Олег Миколайович.[13]
  • 3 листопада 2017 — Курбатов Станіслав Вікторович, старший солдат.[14]
  • 18 серпня 2019 — Таран Богдан Леонідович, солдат.[15]
  • 28 листопада 2022 — Іван Підгірний, старший солдат. Поранений 16 вересня 2022, помер у київській лікарні.[16]
  • 31 березня 2022 — Богдан Іщук. Загинув в районі міста Новодружеськ Луганської області.[17]
  • 24 грудня 2024 — Кашуба Роман. 21.11.1980, м. Львів [18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Військова частина 3035 відзначила 50-річний ювілей - НГУ. ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 вересня 2019.
  2. ↑ У Луганську бойовики захопили будівлі Нацгвардії, прикриваючись мирними жителями. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 29 листопада 2016.
  3. ↑ МВС - «Підрозділи НГУ — запорука стабільності у неспокійному Луганському регіоні», — Арсен Аваков (ФОТО, ВІДЕО). mvs.gov.ua. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  4. ↑ Біла книга-2016: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. 26 червня 2017. с. 114. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  5. ↑ Добровольці, які стали гвардійцями - НГУ. ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  6. ↑ Зеленський присвоїв почесні найменування восьми бойовим військовим частинам. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  7. ↑ а б Указ Президента України №623/2022 «Про відзначення почесною відзнакою " за мужність та відвагу"». Президент України. 2 вересня 2022. Архів оригіналу за 8 жовтня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
  8. ↑ Яку зброю від Заходу використали ЗСУ для наступу на Харківщині - Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 16 грудня 2024.
  9. ↑ Про нас. 18 Словʼянська бригада НГУ (укр.). Процитовано 16 грудня 2024.
  10. ↑ Зеленський присвоїв почесні найменування восьми бойовим військовим частинам. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 26 вересня 2019.
  11. ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2019 року № 618/2019 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань»
  12. ↑ Військовим частинам присвоєні почесні найменування. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 24 серпня 2019. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  13. ↑ Панченко Олег Миколайович. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 18 січня 2018.
  14. ↑ У Маріуполі помер ще один нацгвардієць, що підірвався на міні під Мар'їнкою. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
  15. ↑ На Дніпропетровщині попрощалися із бійцем ЗСУ. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. На Дніпропетровщині попрощалися із бійцем ЗСУ
  16. ↑ За життя старшого солдата Івана Підгірного лікарі боролися понад 2 місяці. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 16 грудня 2024.
  17. ↑ ІЩУК Богдан Олегович.
  18. ↑ Завтра Львів попрощається з воїнами Романом Колодієм, Тарасом Совганом та Романом Кашубою — Львівська міська рада.

Посилання

[ред. | ред. код]
15-й окремий полк
у соціальних мережах
15-й окремий полк на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=18-та_бригада_НГ_(Україна)&oldid=44481871