French
Deutsch18-та бригада НГ (Україна) — Вікіпедія
| 18-та бригада (з 2023) 15-й полк 15-й спеціальний моторизований полк 13-й полк (1992—1995) | |
|---|---|
 Нарукавний знак бригади | |
| Засновано | 1992 |
| Країна |  Україна |
| Належність |  Національна гвардія |
| У складі | Східне ОТО |
| Базування | Донецька область м.Слов'янськ |
| Війни/битви | Російська збройна агресія проти України: Війна на сході України |
| Нагороди |  |
| Почесні найменування | «Слов'янська» |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
18-та Слов'янська бригада НГУ (в/ч 3035) — військове формування Національної гвардії України. Місце дислокації — м. Слов'янськ, Донецька область. Перебуває у складі Східного оперативно-територіального об'єднання.
Наказом командувача НГУ від 2 січня 1992 року на базі 26-го батальйону Внутрішніх військ МВС СРСР сформовано 13-й полк Національної гвардії (в/ч 4113),[1] що увійшов до складу 4-ї Північної дивізії.
В 1995 році згідно з Указом Президента України від 20 січня та наказу командувача НГУ від 26 січня 13-й полк НГУ підпорядковано Внутрішнім військам де його перейменовано на 15-й спеціальний моторизований полк (з конвоювання засуджених та осіб, взятих під варту) (в/ч 3035).
В 2014 році полк увійшов до складу заново створеної Національної гвардії України.
29 травня 2014 року територію військової частини в Луганську було захоплено проросійськими бойовиками.[2] Військовослужбовців частини передислокували спершу в Харків.[1] Реорганізація полку відбувалася у грудні 2014 року із гвардійців військових частин 3004, 3023, 3037, що були розташовані у Донецьку і підлягли розформуванню у зв'язку з захопленням територій частин бойовиками. За розпорядженням Головного управління НГУ у зв'язку з проведенням антитерористичної операції полк був передислокований у м. Слов'янськ.[3]
2016 року у полку створено стрілецький батальйон з охорони взводних опорних пунктів.[4] 9 вересня 2016 року до складу полку було передано 2-й батальйон спецпризначення НГУ «Донбас».[5]
23 серпня 2019 року під час урочистої церемонії підняття Державного прапора України на Софійській площі, президент України присвоїв ім'я полку «Слов'янський» із врученням стрічки для прапора.[6]
2 вересня 2022 року полк відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[7]
У вересні 2022 року полк брав участь у Слобожанському контрнаступі.[8]
У 2023 році полк реорганізований на 18-ту Слов'янську бригаду.[9]
- 1-й Стрілецький батальйон;
- 2-й Стрілецький батальйон;
- 3-й Стрілецький батальйон;
- Батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»;
- Батарея протитанкових керованих ракет;
- Стрілецька резервна рота;
- Рота охорони;
- Рота бойового та матеріального забезпечення;
- Гаубична артилерійська батарея;
- Взвод розвідки спецпризначення;
- Автомобільна рота;
- Військовий оркестр;
- Медичний пункт;
22 серпня 2019 року президент України присвоїв полку почесне найменування: «Слов'янський».[11][12]
2 вересня 2022 року указом Президента України з метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України полк відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[7]
- 30 травня 2014 — Шелємін Дмитро Михайлович, сержант.
- 15 вересня 2015 — Панченко Олег Миколайович.[13]
- 3 листопада 2017 — Курбатов Станіслав Вікторович, старший солдат.[14]
- 18 серпня 2019 — Таран Богдан Леонідович, солдат.[15]
- 28 листопада 2022 — Іван Підгірний, старший солдат. Поранений 16 вересня 2022, помер у київській лікарні.[16]
- 31 березня 2022 — Богдан Іщук. Загинув в районі міста Новодружеськ Луганської області.[17]
- ↑ а б Військова частина 3035 відзначила 50-річний ювілей | НГУ. ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ У Луганську бойовики захопили будівлі Нацгвардії, прикриваючись мирними жителями. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ МВС | «Підрозділи НГУ — запорука стабільності у неспокійному Луганському регіоні», — Арсен Аваков (ФОТО, ВІДЕО). mvs.gov.ua. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Біла книга-2016: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. 26 червня 2017. с. 114. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ Добровольці, які стали гвардійцями | НГУ. ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
- ↑ Зеленський присвоїв почесні найменування восьми бойовим військовим частинам. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №623/2022 Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу".
- ↑ Яку зброю від Заходу використали ЗСУ для наступу на Харківщині | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 16 грудня 2024.
- ↑ Про нас. 18 Словʼянська бригада НГУ (укр.). Процитовано 16 грудня 2024.
- ↑ Зеленський присвоїв почесні найменування восьми бойовим військовим частинам. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2019 року № 618/2019 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань»
- ↑ Військовим частинам присвоєні почесні найменування. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 24 серпня 2019.
- ↑ Панченко Олег Миколайович. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 18 січня 2018.
- ↑ У Маріуполі помер ще один нацгвардієць, що підірвався на міні під Мар'їнкою. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
- ↑ [На Дніпропетровщині попрощалися із бійцем ЗСУ (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019. На Дніпропетровщині попрощалися із бійцем ЗСУ (рос.)]
- ↑ За життя старшого солдата Івана Підгірного лікарі боролися понад 2 місяці. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 16 грудня 2024.
- ↑ ІЩУК Богдан Олегович.
