5ТД — Вікіпедія

Комп'ютерна графічна модель двигуна 5ТДФ

5ТД — ряд двотактних 5-ти циліндрових дизельних двигунів, створений під керівництвом О. Д. Чаромського у спеціалізованому КБ по танковому двигунобудуванню на Харківському заводі ім. Малишева.

Багатопаливні двигуни, призначені для встановлення на різні модифікації танків Т-64, з високим наддувом, рідинним охолодженням, безпосереднім впорскуванням палива, протилежно рухомими поршнями, горизонтальним розташуванням циліндрів (діаметр циліндра 120 мм, хід поршня 2×120 мм), 5-ти циліндрові, потужністю 700—1050 к.с. в залежності від модифікації.

Історія

[ред. | ред. код]
Двигун Junkers Jumo 205 в розрізі

Потреба у новому двигуні виникла під час розробки танка Т-64 на початку 1950-тих років. Головний конструктор нового танка вимагав створити компактний, з порівняно невеликими габаритами, моторний відсік. Тому одразу довелось відмовитись від традиційного V-подібного танкового двигуна В-2. Серед розглянутих варіантів був прототип двигуна розробки О. Д. Чаромського, прототипом якого був трофейний авіаційний двигун «Junkers» Ju 105 (ймовірно Junkers Jumo 205[вин. 1]). Однак власне двигуна у Чаромського на той час не було, а був лише випробувальний стенд з одноциліндровим двотактним дизельним двигуном[1].

В 1953 році О. Д. Чаромський був відправлений у відрядження в Харків, де під його керівництвом був створений чотирициліндровий двигун 4ТПД потужністю 480 к.с. Оскільки такої потужності було замало, довелось встановити іще один циліндр, отриманий п'ятициліндровий дизельний двигун 5ТД потужністю 600 к.с.[1]

Через відсутність належних умов та потребу створити виробництво двигунів з нуля, перші двигуни мали численні вади, а доведення ресурсу моторів до 100 годин вважалось великим досягненням. Проте з часом вади вдалось усунути, а ресурс двигунів поліпшити до щонайменше 500 мотогодин у 5ТДФ[2].

Двигун 5ТДФМА потужністю 1050 к. с. був використаний для створення модернізованої версії танку Т-72 — Т-72УА-1. Новий двигун був встановлений зі збереженням штатної системи охолодження та без значного доопрацювання корпусу танка. Компактні габарити двигуна дозволили розташувати у моторно-трансмісійному відділені додаткову силову установку ЭА-10-2 потужністю 10 кВт при витратах пального 3,8 кг/година[3].

З огляду на виклики, які постали перед Україною внаслідок збройної агресії з боку Росії, були посилені роботи над подальшою модернізацією танків Т-64Т-64БВ). Так, наприклад, в червні 2016 року стало відомо про модернізацію двигуна 5ТДФ. На державному підприємстві «Харківський бронетанковий завод», на дослідній станції дизельних двигунів з комп'ютерною системою збору інформації модернізовано двигун 5ТДФ. З цим двигуном ходові якості та моторесурс бойової машини значно зростають[4].

Станом на вересень 2018 року на українських підприємствах було налагоджено капітальний ремонт двигунів 5ТДФ, створено деякий запас відремонтованих двигунів. Для цього було опановано виробництво критичних складових, які раніше в Україні не виготовлялись, оскільки майже все виробництво бронетанкової техніки в Україні проходило в тісній кооперації з Російською Федерацією[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Характеристики

[ред. | ред. код]
Параметри Двигуни
5ТДФ 5ТДФМ 5ТДФМА
Застосування Танки Т-64, Т-64БМ2 Танки Т-64БМ,
Т-55, Т-64БМ «Булат»
Танк Т-72УА-1
Потужність, к.с. 700 850 1050
Питома витрата палива, г/е.к.с.г 158 160 153
Маса, кг 1040
Габарити, мм 1413×955×581

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Радянські фахівці ознайомились з німецькими літаками доставленими з Іспанії в 1937—1938 роки. Серед них був бомбардувальник Ju 86 з двигуном Jumo 205. Цей двигун вигідно вирізнявся питомою витратою палива та літровою потужністю. Навіть НДІ ВПС РСЧА радив налагодити його виробництво у СРСР (див. Д.А. Соболев, Д.Б. Хазанов (2000). Немецкий след в истории отечественной авиации. с. 143—144.). Також цей двигун ставили на Ha 139

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Саенко, Чобиток; с.4
  2. Саенко, Чобиток; с.5
  3. Модернизированный танк Т-72УА-1. BTVT. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
  4. Тепер навідник Т-64 може розпізнати ціль на відстані до трьох кілометрів. Народна армія. 7 червня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 3 травня 2017.
  5. Про перспективи розвитку й модернізації бронетехніки. Ukrainian Military Pages. 22 вересня 2018. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  6. Эжектор. Техническое описание танка Т-64.

Література

[ред. | ред. код]
  • Двигатель 5ТДФ. Техническое описание. М.: Воениздат. Министерство обороны СССР. 1977.
  • Быстроходный танковый двигатель 5ТДФ. Техническое описание. М.: Воениздат. Министерство обороны СССР. 1970.
  • Максим Саенко, Василий Чобиток (2001). Основной боевой танк Т-64. Экспринт. с. 93.
  • Чернышев В., Тарасенко А. (2000). 4.3 Двигатель 5ТДФ и его проблемы. История и парадоксы отечественного танкостроения. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
  • Е. А. Зубов (1995). Харьковский завод транспортного машиностроения им. Малышева. У ред. к.т.н. Н. И. Троицкий (ред.). Двигатели танков (из истории танкостроения). Послевоенный период. М.: НТЦ «Информтехника».

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 3ТД — ряд дизельних двигунів, призначених для обладнання легкоброньованої військової техніки (БМП, БТР, тощо)
  • 6ТД — ряд дизельних двигунів, призначені для обладнання танків, зокрема Т-80УД і Т-84.

Посилання

[ред. | ред. код]