50-та паралель північної широти — Вікіпедія
50-та паралель північної широти — лінія широти, що лежить на 50 градусів північніше земної екваторіальної площини. Вона проходить через Європу, Азію, Тихий океан, Північну Америку та Атлантичний океан.
На цій широті під час літнього сонцестояння сонце видно 16 годин 22 хвилини, а під час зимового сонцестояння — 8 годин 4 хвилини[1]. 21 червня максимальна висота Сонця становить 63,44°, а 21 грудня — 16,56°. Під час літнього сонцестояння та протягом всього червня вночі спостерігаються астрономічні сутінки. В травні кожного дня можна спостерігати як астрономічний світанок, так і астрономічні сутінки[2].
Починаючи з Гринвіцького меридіану та рухаючись на схід, 50-та паралель північної широти проходить через:
З моменту підписання Санкт-Петербурзького договору 1875 року до початку російсько-японської війни у 1904 році, Російська імперія повністю контролювала острів Сахалін. За Портсмутським договором 1905 року, який поклав кінець російсько-японській війні, частина острова на південь від 50-тої паралелі пн.ш. відійшла до Японії і була включена до складу частиною префектури Карафуто. Однак після місячної радянсько-японської війни влітку 1945 року весь острів був окупований радянськими військами. Південна частина Сахаліну досі перебуває під окупацією Росії[3].
- ↑ Duration of Daylight/Darkness Table for One Year. U.S. Naval Observatory. 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 10 березня 2021. [Архівовано 2019-10-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Earth-Sun geometry - The Encyclopedia of Earth. www.eoearth.org.
- ↑ Sevela, Mariya. Sakhalin: the Japanese Under Soviet Rule. History Today. Процитовано 10 травня 2014.