AGM-183 ARRW — Вікіпедія

AGM-183 ARRW
ТипГіперзвукова ракета
ПоходженняСША США
Історія виробництва
РозробникLockheed Martin
Вартість одиниці$15-18 млн
Характеристики
Швидкість6,5—8 Мах
Пускова
платформа
B-52
AGM-183 ARRW у Вікісховищі

AGM-183 ARRW (англ. Air-Launched Rapid Response Weapon) — гіперзвукова ракета класу «повітря — поверхня», що розроблялась для Повітряних сил США. Розробку вела компанія Lockheed Martin, система побудована за принципом гіперзвукового глайдера[en], який досягатиме максимальної швидкості 6,5—8 Мах завдяки ракетному прискорювачу перед плануванням на ціль[1] (в деяких джерелах до 20 Мах[2]). Програму було скасовано 2023 року після ряду невдалих випробувань[3].

Історія

[ред. | ред. код]
Прототип AGM-183A ARRW на випробуваннях, червень 2019 року

5 квітня 2021 року на військовому полігоні Поінт Магу (англ. Point Mugu Sea Range) відбувались випробування біля узбережжя Каліфорнії над Тихим океаном. В ході випробування планувалося перевірити здатність прискорювача вийти на проєктну швидкість, надійність його відділення від гіперзвукового бойового планера і керованість в польоті. При цьому самостійний політ прототипу бойового планера не передбачався[4][5]. Однак через технічні проблеми ракета під час спроби запуску так і не запустилася з борту стратегічного бомбардувальника B-52H Stratofortress, зі складу 419-ї випробувальної ескадрильї. Бомбардувальник з прототипом повернувся на базу ПС[4].

На початку липня 2021 року Повітряні сили США вперше підірвали боєголовку гіперзвукової ракети AGM-183A ARRW. Тести проводила 780-та випробувальна ескадрилья на авіабазі Еглін, що у Флориді. Як стверджують у ПС США, це було перше подібне випробування боєголовки гіперзвукової ракети класу «повітря-поверхня», яке дозволило зібрати дані, зокрема, щодо унікальної форми цієї бойової частини. Однак подальших подробиць випробування повідомлено не було[6].

28 липня 2021 відбулася друга спроба запуску. Цього разу ракета відділилася від літака-носія, але двигун так і не увімкнувся[7].

Треті, тепер вже успішні, випробування відбулись 14 травня 2022 року. Ракета успішно відокремилась від носія (B-52), ракетний двигун успішно розпочав роботу і штатно відпрацював розрахунковий час[8].

13 липня 2022 року відбулись чергові, вже 12 випробування системи у повітрі та другі успішні випробування ракетного ступеня системи. Після відокремлення від носія відбувся успішний пуск ракетного двигуна, він відпрацював у штатному режимі, а ракета досягла гіперзвукової швидкості[9].

9 грудня 2022 року випробування проходили біля узбережжя південної частини штату Каліфорнії, запускали ракету з Boeing B-52 Stratofortress — міжконтинентального стратегічного бомбардувальника. Згідно з офіційними даними ВПС США, ракета «досягла гіперзвукової швидкості, яка більш ніж у п'ять разів перевищує швидкість звуку, завершила політ по наміченій траєкторії й вибухнула в районі аеродрому», тим самим виконавши свої завдання. Це випробування — завершальний етап, що підтверджує характеристики ракети у її остаточному варіанті. Якщо й надалі все піде за планом, то Lockheed Martin може налагодити масове виробництво таких ракет уже 2024 фінансового року[джерело?].

13 березня 2023 року відбулись наступні випробування, які завершились невдачею[10].

Наприкінці березня 2023 року представник Міністерства оборони США на слуханнях в Конгресі повідомив про намір міністерства відмовитись від подальших закупівель AGM-183 та згорнути програму після виконання запланованих двох випробувань з метою збирання важливих експериментальних даних. Натомість пріоритет буде наданий програмі англ. Hypersonic Attack Cruise Missile (HACM) компанії Raytheon[11][12][13].

19 серпня 2023 року відбулись восьмі (треті льотні) випробування, результати яких Повітряні сили відмовились повідомляти[14].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Rogoway, Tyler. Check Out This B-52 Stratofortress Carrying Two AGM-183 Hypersonic Test Missiles. The Drive. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 11 жовтня 2020.
  2. ↑ Mizokami, Kyle (9 квітня 2020). The B-1 Bomber Might Start Slinging Hypersonic Missiles. Popular Mechanics. Процитовано 20 травня 2020.
  3. ↑ US Air Force drops Lockheed hypersonic missile after failed tests, Stephen Losey, DefenseNews, 2023-03-31
  4. ↑ а б Козацький Саня (8 квітня 2021). В США невдачею завершилися ракетні випробування. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  5. ↑ David Cenciotti (6 квітня 2021). First Flight Test Of Air Force’s Hypersonic AGM-183A Air-launched Rapid Response Weapon (ARRW) Fails. The Aviationist. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  6. ↑ У США вперше підірвали боєголовку гіперзвукової ракети ARRW. Defense Express. 12 липня 2021. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  7. ↑ В США вдруге невдачею завершилися випробування гіперзвукової ракети. Мілітарний. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  8. ↑ Joseph Trevithick (16 травня 2022). B-52 Successfully Tests Hypersonic Missile After Three Failed Tries. The War Zone. The Drive.
  9. ↑ Emma Helfrich (13 липня 2022). The U.S. Just Racked Up Two Successful Hypersonic Missile Tests. The War Zone. The Drive.
  10. ↑ Stephen Losey (28 березня 2023). ARRW hypersonic missile test failed, US Air Force admits. Defense News.
  11. ↑ Thomas Newdick (30 березня 2023). Air Force Pulls Plug On Much-Hyped Hypersonic Missile. The War Zone. The Drive.
  12. ↑ Stefano D'Urso (6 квітня 2023). U.S. Air Force Will Not Buy AGM-183 ARRW Hypersonic Missile After Latest Failure. The Aviationist.
  13. ↑ ВПС США відмовляються від проблемної гіперзвукової ракети AGM-183A ARRW: у чому причина. 30.03.2023, 16:20
  14. ↑ Air Force Tight-Lipped On Canceled Hypersonic Missile’s Latest Test. The War Zone. The Drive. 22 серпня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=AGM-183_ARRW&oldid=40773041