BGM-71 TOW — Вікіпедія
BGM-71 TOW | |
---|---|
Пускова установка ракети BGM-71 TOW Армії США в провінції Кунар, Афганістан. | |
Тип | ПТКР |
Походження | США |
Історія використання | |
На озброєнні | 1970 — нині |
Війни | |
Історія виробництва | |
Розробник | Hughes Aircraft Company |
Розроблено | 1963—1968 |
Виробник | Hughes Electronics, з 1997 року Raytheon |
Виготовлена кількість | понад 620 000 ракет до 2001 року |
Характеристики | |
Діаметр | 152 мм |
BGM-71 TOW у Вікісховищі |
BGM-71 TOW (скор. від англ. Tube-launched Optically-tracked Wire-guided) — американська важка протитанкова керована ракета (ПТКР), розроблена фірмою «Hughes Aircraft» і прийнята на озброєння армії США в 1970 році. Наведення ракети командне, напівавтоматичне, здійснюється оператором, управління здійснюється через дротовий зв'язок (остання модифікація — радіоканалом). Одна з найпоширеніших ПТКР у всьому світі.
Стоїть на озброєнні Армії США і Корпусу морської піхоти, основне протитанкове кероване озброєння збройних сил США, низки країн Європи, Ізраїлю, інших держав[⇨]. ПТКР може застосовуватися з переносною пусковою установкою (ПУ) та на мобільній платформі: різні автомобілі та бронетехніка — M1046 HMMWV, БМП «Бредлі», спеціалізована самохідна ПУ M901 ITV, а також гелікоптери — американські АН-1 «Кобра», британські АН-1 «Lynx» тощо.
Ракета розроблена фірмою «Hughes Aircraft» у період з 1963 по 1968 роки, роботи велися паралельно за двома варіантами ПТРК — наземного та повітряного базування.
У 1997 році Raytheon Co. викупила «Hughes Electronics» у корпорації General Motors, з того часу виробництво та подальша модернізація ПТКР TOW здійснюється корпорацією Raytheon.
Модифікація | Опис | Довжина | Діаметр | Розмах стабілізаторів | Вага ракети | Вага БЧ | Бронепробиття | Дальність стрільби | Швидкість |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
XBGM-71A/BGM-71A | Базовий варіант ракети | 1,16 м | 0,152 м | 0,46 м | 18,9 кг | 3,9 кг, кумулятивна | 430 мм | 65–3750 м | 278 м/с |
BGM-71B | модифікація BGM-71A; збільшена дальність | ||||||||
BGM-71C | модифікація BGM-71B; Improved TOW — нова кумулятивна БЧ збільшеного діаметра | 1,41 м (з розкладеним наконечником) 1,17 м (зі складеним наконечником) | 19,1 кг | 630 мм | |||||
BGM-71D | модифікація BGM-71C; TOW-2 — модифікована система керування, двигун та збільшена кумулятивна БЧ | 1,51 м (з розкладеним наконечником) 1,17 м (зі складеним наконечником) | 21,5 кг | 5,9 кг, кумулятивна | 900 мм | ||||
BGM-71E | модифікація BGM-71D; TOW-2A — оснащена допоміжним лідуючим зарядом, та призначена для ураження бронетехніки обладнаної динамічним захистом | 22,6 кг | 900 мм (за динамічним захистом) | ||||||
BGM-71F | модифікація BGM-71D; TOW-2B — в ракеті реалізовано режим атаки цілі у дах за допомогою ударного ядра | 1,168 м | 6,14 кг, ударне ядро | - | 65–4200 м | ||||
BGM-71G | модифікація BGM-71F; встановлено інший тип БЧ; серійно не вироблялася | - | - | - | - | 65–3750 м | |||
BGM-71H | модифікація BGM-71E; призначена для ураження бункерів, легкоброньованої техніки та споруд | - | - | - | - |
Україна отримала комплекси BGM-71 TOW у складі одного з пакетів допомоги. При цьому пускові були встановлені на високомобільні військові автомобілі HMMWV[1].
Перші повідомлення про початок бойового застосування з'явились в соціальних мережах наприкінці вересня 2022 року[1]. На початку листопада 2022 року BGM-71 TOW встановлений на шасі HMMWV M1167 у пустельному камуфляжі був помічений в Херсонські області під час контрнаступу Українських сил[2].
- Аргентина
- Бахрейн
- Бельгія: лише на вертольотах AgustaWestland AW109 A109 AH(L)-TOW
- Ботсвана
- Велика Британія: тільки на Westland Lynx вертольотах і Stormer 30 машинах[3]
- В'єтнам
- Греція
- Данія
- Есватіні
- Ефіопія
- Єгипет: Вироблено за ліцензією[4]
- Ємен
- Ізраїль
- Індонезія
- Ірак: Іранська версія[5]
- Іран: Місцевого виробництва під ім'ям «Toophan» (طوفان)
- Іспанія
- Італія: Загалом 432 пускових установок. 5 000 BGM-71 ракет і 130 пускових установок поставлено в 1974; 10 000 ракет поставлено в 1976—1978; 2 311 ITOW поставлено в 1982—1984; 6 629 BGM-71C ITOW поставлено в 1986—1989 на суму $67 млн (з яких 1 239 були навчальними ракетами); в 1990—1996 поставлено 1 440 BGM-71D TOW2 для A129 Mangusta
- Йорданія
- Камерун
- Канада: станом на 2000 р. на службі 147 пускових установок[6]
- Кенія
- Республіка Китай[7]
- Колумбія
- Південна Корея: Запланована заміна на AT-1K Raybolt. Все ще використовується в MD 500 Defender
- Кувейт
- Ліван: більшість встановлено на Humvee
- Люксембург
- Марокко: 70 пускових установок на службі;[8] замовлено 1,200 BGM-71-4B-RF TOW 2A RF ракет, схвалення на експорт отримано 8 грудня 2016[9]
- Мексика
- Німеччина
- Норвегія
- ОАЕ
- Оман[7]
- Пакистан[10]
- Португалія
- Саудівська Аравія
- Вільна сирійська армія
- Сінгапур
- Сомалі
- США
- Таїланд
- Туніс
- Туреччина
- Угорщина
- Україна — 1500 ракет та невідома кількість пускових установок, переданих від США
- Філіппіни[11]
- Фінляндія[12]
- Хорватія
- Чад
- Чилі
- Швейцарія
- Швеція
- Японія
19 серпня 2022 року Президент Сполучених Штатів Джо Байден підписав новий пакет допомоги для надання Україні додаткового озброєння на суму 775 млн доларів. Серед іншого, в нього включено 1500 важких протитанкових ракет TOW[13].
- ↑ а б ПТРК TOW добрались до ЗСУ в одному з найкращих поєднань - з HMMWV. Defense Express. 26 вересня 2022.
- ↑ В Україні помічено перші американські ПТРК BGM-71 TOW. Мілітарний. 7 листопада 2022.
- ↑ Stormer 30 vehicle from behind: 2X TOW can be seen on each side of the vehicle. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
- ↑ Archived copy (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 31 серпня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ قوات الحشد الشعبي تتسلح بصواريخ طوفان ( تاو ) المتطورة. www.arabic-military.com. Архів оригіналу за 24 липня 2015.
- ↑ Small Arms Survey (2015). Half a Billion and Still Counting: Global Firearms Stockpiles (PDF). Small Arms Survey 2011: Profiling the Problem. Oxford University Press. с. 74. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018. [Архівовано 2018-08-20 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Taiwan and Oman order Raytheon's TOW anti-tank guided missile. Army Recognition. 4 травня 2018. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
- ↑ Army Recognition Alain Servaes. Military army ground forces equipment Morocco Army. Архів оригіналу за 1 січня 2008. [Архівовано 2017-10-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Government of Morocco – TOW 2A, Radio Frequency (RF) Missiles (BGM-71-4B-RF) and Support. Defense Security Cooperation Agency. 8 грудня 2016. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|df=
(довідка) - ↑ Foreign Military Sale: Pakistan – TOW-2A Anti-Armor Guided Missiles. Архів оригіналу за 1 травня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Puolustusvoimat. Архів оригіналу за 15 травня 2007. Процитовано 20 квітня 2007.
- ↑ Новий пакет допомоги США – Україна отримає гаубиці, дрони та ракети. Мілітарний. 20 серпня 2022.
- Сімейство TOW [Архівовано 11 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на сайті виробника
- ITAS [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.], поліпшена система виявлення цілей, на сайті виробника