Airspeed Consul — Вікіпедія

AS.65 Consul
Airspeed Consul (G-AIDX), належавший компанії Esso Petroleum. Манчестер, 1954 рік
Типтранспортний
літак
РозробникAirspeed
ВиробникAirspeed Ltd.d
Перший політ1946 рік
СтатусЗнятий з експлуатації
Основні експлуатантиBOAC
RAF
Виготовлено162
Базова модельAirspeed AS.10 Oxford

CMNS: Airspeed Consul у Вікісховищі

Airspeed Consul - британський легкий двомоторний пасажирський літак, що випускався після Другої світової війни . Переробка попередньої моделі, навчальних Airspeed Oxford .

Історія

[ред. | ред. код]

У 1937 році громадянський восьмимісний авіалайнер AS.6 Airspeed Envoy, що випускався з 1934 року, був перероблений в навчальний AS.10 Airspeed Oxford, що масово випускався в наступні роки (8586 штук) і використовувався ВПС кількох країн у рамках т.д. н. Плану з навчання льотного складу в Британській Співдружності ( British Commonwealth Air Training Plan). [1] [2]

Починаючи з 1946 року, 162 "Оксфорда", [1] переоснащувалися на заводі в Портсмуті для цивільного використання (другий прототип, G-AEHF залишився у компанії Airspeed). [3] . Нова модель називалася "Consul". [1] Крім того, компанія Airspeed випустила комплект для самостійного перероблення цієї моделі в пасажирські літаки.

Airspeed Consul ірландської авіакомпанії Aer Lingus в аеропорту Ліверпуля, 1949 рік.

"Консул" використовувався для регулярних та чартерних пасажироперевезень невеликими авіакомпаніями Великобританії, а також у Бельгії, Ісландії, Ірландії, Мальті, Східній Африці та Канаді, і був першим типом літака, яким була оснащена Malayan Airways, попередник Singapore Airlines та Malay . Деякі літаки використовувалися великими компаніями як службові.

Однак, на швидкоплинність кар'єри вплинули дерев'яний силовий набір конструкції, інтенсивне використання у воєнний час, не найпростіше обслуговування і невелика місткість (6 місць). Багато громадянських переробок було куплено ВПС різних країн; літак служив як VIP-транспорт у військово-повітряних силах Великобританії, Канади та Нової Зеландії, які раніше мали "Оксфорд". У 1949 році ВПС Ізраїлю придбали низку цивільних літаків і переробили їх у навчальні. Вони використовувалися в 141 ескадрильї до 1957 року, через рік після того, як від "Оксфордів" відмовилися британські Королівські ВПС.

Хоча кілька літаків типу Oxford збереглися, Консулу не настільки пощастило. G-AIKR раніше служив дитячим ігровим майданчиком, належить Канадському музею авіації ; нині його орендує Королівський музей ВПС Нової Зеландії, де його відновлюють у варіанті Оксфорд. Станом на 2003 рік ще один літак Airspeed Consul (VR-SCD) виявлено в Сінгапурі, де зберігався в розібраному вигляді.

Експлуатанти

[ред. | ред. код]

Громадянські

[ред. | ред. код]
Велика Британія Велика Британія
Airspeed Consul компанії Lancashire Aircraft Corporation в аеропорту Манчестер перед вильотом на аеродром RAF Northolt, 1950 рік.
  • Міністерство цивільної авіації : авіазагін для іспитів пілотів та калібрування радіообладнання. [4]
  • Міністерство постачання використовувалися для випробувань двигунів компанією Alvis
  • Air Charter
  • Air Enterprises - 7 літаків базувалися на Кройдон . [4]
  • Air Kruise [5]
  • Airspan Travel
  • Atlas Aviation – 4 літаки, Елстрі. [4]
  • Britavia [5]
  • British Air Transport [5]
  • British Aviation Services – 4, Блекбуш. [4]
  • British Overseas Airways Corporation (навчальна ланка BOAC) [5]
  • British South American Airways [5]
  • Cambrian Airways [5]
  • Chartair [5]
  • Guernsey Air Charter [5]
  • Hornton Airways – 3 літаки, аеропорт Геттвік . [5] [4]
  • International Airways [5]
  • Lancashire Aircraft Corporation [5]
  • Mercury Air Services [5]
  • Morton Air Services [5]
  • Northern Air Charter [5]
  • Olley Air Services [5]
  • Patrick Laing Air Services [5]
  • Portsmouth Aviation [5]
  • Pullman Airways [5]
  • Silver City Airways [5]
  • Scottish Aviation [5]
  • Solar Air Services
  • Southern Airways [5]
  • Stiener Air Services - 6 літаків, аеропорт Спеке [5] [4]
  • Transcontinental Air Services [5]
  • Transair Ltd – 5 літаків, Кройдон. [5] [5]
  • Westminster Airways – 7 літаків, Елстрі. [5] [4]
Літак Consul у відновленому забарвленні компанії Malayan Airways, Сінгапур.
М'янма Бірма
  • Union of Burma Airways - 4 (1947) [5]
Ісландія Ісландія
  • Flugfedir - 1 (січень 1951), розбився в квітні того ж року [5]
Індія Індія
  • Airways (India) - 2 (1947) [5]
Ірландія Ірландія
Ізраїль Ізраїль
  • El Al – 1 літак, отриманий 1953 року, використовувався на навчання екіпажів. [5]
Італія Італія
  • Soc Transports Aerei Mediterranei (STAM) – 3 літаки, 1955–56 [5]
Йорданія Йорданія
  • Arab Airways Association – 1 орендований, 1951 [5]
  • Air Jordan - 7 літаків, 1950-51 [5]
Малайя
  • Malayan Airways – 3 літаки (1947) [5]
Кенія Кенія
  • East African Airways – 1 отриманий 1954 р. [5]
Мальта Мальта
ПАР Південно-Африканський Союз
  • Commercial Air Services – 1 літак (1949). [5]
  • Natal Airlines – 4 літаки (1955). [5]
  • Silver Flight - 1 (1947). [5]
Іспанія Іспанія
  • Iberia – 3 літаки, перший отриманий у1952 році. [5]
Швеція Швеція
  • Aero Nord Sweden – 1 (отриманий від Aeropropaganda) у 1953 році. [5]
  • Aeropropaganda - 2 (1950-51). [5]
  • Nordisk Air Transport - 1 (1951). [5]
  • Transair Sweden - 1 (від Nordisk Air Transport), 1951. [5]
Танганьїка
  • United Air Services – 3 літаки отримані у 1947–48 рр. [5]
ООН
  • 5 орендованих літаків використовувалися Комісією ООН в Ізраїлі у період 1947-49 рр. [5] [4]

Військові

[ред. | ред. код]
Аргентина Аргентина
Бельгійське Конго
  • Force Publique – 6 літаків отримано у 1949 році. [7]
М'янма Бірма
  • ВПС Бірманського Союзу – 9 (з 1949–50). [7]
Ізраїль Ізраїль
Нова Зеландія Нова Зеландія
Туреччина Туреччина
  • ВПС Туреччини – 2 літаки з 1946 р. використовувалися Зв'язковою авіагрупою як VIP-транспорт. [7]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Технічні характеристики
  • Екіпаж: 1
  • Пасажиромісткість: 6 пасажирів
  • Довжина: 10,77 м
  • Розмах крила: 16,26 м
  • Висота: 3,38 м
  • Площа крила: 32,3 м²
  • Маса пустого: 2749 кг
  • Максимальна взлітна масса: 3750 кг
  • Силова установка: 2 × дизельні Armstrong Siddeley Cheetah 10
  • Потужність двигунів: 2 × 395 К.С

(2 × 182 кВт)

Льотні характеристики
  • Максимальна швидкість: 306 км/год
  • Крейсерська швидкість: 251 км/год
  • Практична дальність: 1450 км
  • Практична стеля: 5800 м
  • Швидкопійомність: 6 м/с

Аварії та катастрофи

[ред. | ред. код]

(список не повний) [9]

  • 29 квітня 1947 - G-AIOZ (Milburnair Limited) розбився у Ботлі-Хілл, Лімпсфілд, не долетівши до аеродрому Кройдон, загинуло 2 людини.
  • 11 лютого 1949 - орендований ООН у Air Enterprises літак G-AGVY (перший з перероблених), розбився поблизу Джеззіна, Ліван, 2 людини загинуло (пілот і радист).
  • 15 червня 1950 року – біля UB340 (ВПС Бірманського Союзу) під час демонстраційного польоту під крилом вибухнула ракета, загинув начштаб авіації.
  • 12 квітня 1951 року - TF-RPM (Flugferdir H/F) під час польоту з Кройдона до Ісландії розбився у Хоуден-Мур, Йоркшир, загинуло 3.
  • 11 грудня 1951 - NZ1902 новозеландських ВПС врізався в гору Руапеху .
  • 14 червня 1952 року – G-AHFT (Morton Air Services) через відмову двигуна впав у Ла-Манш, 6 людей загинуло.

Див. також

[ред. | ред. код]

зіставні літаки

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Stroud Aeroplane Monthly July 1995, p. 67.
  2. Middleton Aeroplane Monthly June 1980, pp. 323–324.
  3. Jackson 1974, p. 396.
  4. а б в г д е ж и Jackson 1973, pp.30–33
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая Hamlin 2001, pp. 262–285
  6. Ay, Carlos (15 серпня 2013). Catálogo Ilustrado de Aeronaves de la Fuerza Aérea Argentina. Gaceta Aeronautica (ісп.). Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 31 травня 2014.
  7. а б в г д Hamlin 2001, pp. 246–259
  8. Hamlin 2001, pp. 225–233
  9. ASN Aviation Safety Database. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 1 травня 2020.