Airspeed Oxford — Вікіпедія

Airspeed Oxford
Airspeed Oxford
Призначення:	навчально-тренувальний літак
Перший політ:	19 червня 1937
Прийнятий на озброєння:	листопад 1937
На озброєнні у:	Королівські ПС Великої Британії
Розробник:	Airspeed Ltd.d
Виробник:	Airspeed Ltd.[en]
Всього збудовано:	8751
Конструктор:	Airspeed Ltd.d
Екіпаж:	2 особи
Максимальна швидкість (МШ):	325 км/год
Дальність польоту:	1125 км
Практична стеля:	6400 м
Довжина:	10,52 м
Висота:	3,38 м
Розмах крила:	16,26 м
Площа крила:	32,33 м²
Двигуни:	2 × Pratt & Whitney R-985-AN6
Тяга (потужність):	2 × 450 к.с (336 кВт.)
Кулеметне озброєння:	1 × 7,7 мм. кулемет
	Airspeed Oxford у Вікісховищі

Ейрспід AS.10 Оксфорд (англ. Airspeed AS.10 Oxford) — британський навчальний літак часів Другої світової війни. Інтенсивно використовувався в ВПС країн Британської співдружності для навчання навігаторів, радіо-операторів, бомбардирів і стрільців. Після війни залишався на озброєнні різних країн до середини 50-их років.

Історія створення

Компанія Airspeed Ltd.^[en], яка була заснована тільки 1931 року, зазвичай не брала участі в конкурсах від авіаційного командування. Але в 1936 році була видана специфікація міністерства авіації T.23/36 на створення двомоторного навчального літака. Для участі в конкурсі Airspeed Ltd.^[en] запропонувала проєкт AS.10, який базувався на успішному транспортному літаку AS.6 Envoy. Останній, на цей момент, вже використовувався в цивільній авіації, де заслужив слави надійного літака. В результаті конкурсу проєкт AS.10 був прийнятий і зроблене попереднє замовлення на 136 літаків.

Перший прототип AS.10, який вже отримав військове позначення «Оксфорд», піднявся в повітря 19 червня 1937 року. В листопаді були готові перші шість серійних літаків, які тоді ж надійшли в Центральну^[en] і 11-ту льотні школи Королівських ВПС.

В цілому «Оксфорд» був дуже схожий на AS.6 Envoy, зокрема вони мали однакові фюзеляж і шасі. Основною відмінністю були інші двигуни і компоновання літака, також перша модифікація «Оксфорда» мала встановлену турель для навчання стрільців. В залежності від конфігурації на літаку окрім пілота (учня) і другого пілота (інструктора), могли навчатись стрілець, бомбардир, відеооператор, навігатор або радіо-оператор. Для навчання бомбардирів, стандартне подвійне керування було замінене на одиничне, а на місці другого пілота розташовувався бомбардир, який міг скидати навчальні димові бомби. Схожі зміни були передбачені і для інших ролей.^[1]

З початком Другої світової війни потреба в літаках зросла, при цьому не тільки в Великій Британії, а і в інших країнах Британської співдружності. Окрім прямого застосування, як навчальні, Оксфорди використовувались як транспортні, зв'язкові, медичні і для настройки радарів.^[2]

Модифікації і виробництво

AS.10 Oxford Mk.I — оснащувався двигунами Armstrong Siddeley Cheetah X^[en] потужністю 375 к.с. (280 кВт.) і призначався для навчання пілотів, стрільців і бомбардирів.
AS.10 Oxford Mk.II — варіант Oxford I без турелі, призначався для навчання радіо операторів і навігаторів.
AS.10 Oxford Mk.III — варіант Oxford II оснащений двигунами Armstrong Siddeley Cheetah XV потужністю 425 к.с. (315 кВт.) Було побудовано тільки один прототип.
AS.10 Oxford Mk.IV — проєкт з двигунами de Havilland Gipsy Queen^[en], жодного не було побудовано.
AS.40 Oxford — цивільний варіант для дослідження радіотехніки, два літаки побудовано.
AS.41 Oxford — один літак передано Miles Aircraft^[en] для тестування двигунів Alvis Leonides^[en].
AS.42 Oxford — варіант Oxford I для Нової Зеландії, розроблений за специфікацією T.39/37
AS.43 Oxford — варіант розвідника на базі AS.42
AS.46 Oxford Mk.V — варіант з двигунами Pratt & Whitney R-985^[en] потужністю 450 к.с. (335 кВт).
AS.65 Consul — після війни близько 150 військових Oxford були перероблені в цивільні транспортні літаки з новим позначенням Airspeed Consul.

Завод Airspeed в Портсмуті виготовив 4441 «Оксфордів», а завод в Крістчерчі ще 550, проте в період Другої світової війни, ці заводи не справлялись з потребами в літаках, тому «Оксфорди» також виготовлялись і іншими фірмам: компанія de Havilland виготовила 1515 літаків на заводі в Хетфілді^[en], Percival Aircraft — 1360 на заводі в Лутоні, і Standart Motors — 750 в Ковентрі.^[2]