Akatsuki — Вікіпедія

Акацукі
яп. あかつき
Основні параметри
Повна назваPLANET-C, Venus Climate Orbiter
COSPAR ID2010-020D
NORAD ID (TLE)36576 (мапа)
ОрганізаціяЯпонія Японія, JAXA
ВиготівникЯпонія Японія, NTSpace
Вихід на орбітуГрудень 2010 (не вдало),
7 грудня 2015 (успішно)
Дата запуску20 травня 2010 року 21:58:22 UTC
Ракета-носійH-IIA202 F17
КосмодромЯпонія Японія, Танеґасіма
Тривалість польоту~2 роки
Минуло: 14 років, 5 місяців, 21 день
Технічні параметри
Маса~500 кг
Розміри1,04 × 1,45 × 1,4 м
Потужність~500 Вт
Час активного існування4,5 роки
Орбітальні дані
Тип орбітиВенеріанська еліптична
Нахил орбіти172°
Період обертання~30 годин
Апоцентр~80 000 км
Перицентр300 км
Вебсторінка
ВебсторінкаPLANET-C

Акацукі, або PLANET-C — автоматична міжпланетна станція Агентства аерокосмічних досліджень Японії (JAXA).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Призначення космічного апарату — вивчення Венери. Передбачалось, що апарат буде працювати на орбіті Венери не менше 2 років. Запущений ракетою-носієм H-IIA 21 травня 2010 року в 6:58 за місцевим часом з японського космодрому Танегасіма[1]. 7 грудня 2010 року апарат наблизився до Венери, проте маневр виходу на орбіту планети закінчився невдачею, КА на орбіту не вийшов.

Вчені з JAXA 7 вересня 2011 року здійснили випробування двигунів зонду. В результаті виявилось, що їх потужність складає менше 1/8 від запланованої. Вчені вважали, що при найгіршому розвитку подій, в тому випадку, коли вдасться ввімкнути двигун для контролю орієнтації, то в грудні 2015 року «Akatsuki» зможе вийти на довгоперіодичну (90 днів) орбіту навколо Венери[2]. Спроба вивести «Akatsuki» на еліптичну орбіту навколо Венери була призначена на 7 грудня 2015 року[3]. У призначений день КА зміг вдало вийти на заплановану орбіту[4].

Конструкція

[ред. | ред. код]

Повна маса космічного апарату - 640 кг, з яких 320 кг - паливо і 34 кг - наукове обладнання. Основна частина апарату має бокс 1,04 × 1,45 × 1,4 м, оснащений двома сонячними батареями, площа кожної з яких становить 1,4 м². Сонячні батареї будуть виробляти близько 500 Вт електроенергії на орбіті Венери до кінця терміну активного існування.

Рух і управління КА забезпечується двокомпонентною руховою установкою що має тягу 500 Н, що працює на паливній парі НДМГ - АТ і однокомпонентними двигунами орбітального маневрування на продуктах розкладання монометілгідразину (ММГ): 4 по 20 Н і 8 двигунів тягою 3 Н.

Хронологія місії

[ред. | ред. код]

Спочатку запуск планувався 17 травня (18 травня за японським часом) 2010 року, проте був перенесений[5] та відбувся 21 травня 2010 рік а в 6:58 за місцевим часом (0:58 за київським часом) з японського космодрому Танеґасіма[1]. Через 27 хвилин після запуску космічний апарат відокремився від останнього ступеня носія.

Початок маневру щодо виходу на орбіту було заплановано на 23:49:00 6 грудня 2010 UTC..[6] Двигун повинен був пропрацювати близько 12 хвилин, потім очікувався перехід на орбіту з параметрами 180000 - 200000 км апоцентр, 550 км перицентр, період четверо земних діб к[7].

Маневр був початий вчасно, після чого зв'язок з апаратом пропала на годину[8][9]. Деякі джерела стверджували, що тимчасова перерва зв'язку планувалося, так як причиною є тінь планети, але перерва тривала помітно довше розрахункових 20 хвилин [10]. Після відновлення зв'язку, апарат був виявлений в безпечному режимі і стабілізованим обертанням 1 оберт за 10 хвилин[8]. Через невелику швидкість в каналі зв'язку, що використовує ненаправлену антену, подробиці про стан апарату стали доступні не відразу. Основна антена в той момент не могла бути використана через її можливу несправність[11][12]. 8 грудня JAXA повідомило, що маневр виходу на орбіту закінчився невдачею [13][10][14][15].

Японське аерокосмічне агентство прийшло до висновку, що причиною невдачі зонда при спробі вийти на орбіту навколо Венери була несправність клапана в одному з паливопроводів. Це викликало недостатнє живлення двигуна паливом, що призвело до його передчасної зупинки. Агентство проведе на Землі випробування з метою усунення недоліків обладнання зонду[16].Розглядається можливість повторної спроби виходу на орбіту Венери в найближчі 6 років, коли апарат знову наблизиться до планети. Ведуться роботи по відновленню працездатності основної антени[10][17].

На початку січня 2015 японські фахівці оголосили, що наступна (друга) спроба виведення апарату на орбіту Венери відбудеться в грудні 2015 року [18]. 7 грудня 2015 року апарат успішно вийшов на задану орбіту завдяки роботі чотирьох маневрових двигунів, які були включені на 20 хвилин. Наступний етап корекції орбіти зонда Акацукі був намічений на 26 березня 2016 року[19][20].

4-8 квітня зонд передав на Землю перші знімки Венери, зроблені в інфрачервоному діапазоні, на яких детально видно щільні хмари з сірчаної кислоти і дугоподібна структура з хмар, що простягнулася від одного полюса Венери до іншого [21][22].

У січні 2017 р. повідомлено, що Зонд «Акацукі» виявив на Венері гігантську хвилю, яка рухається з величезною швидкістю - 360 кілометрів на годину - через верхні шари атмосфери, але при цьому залишається «стоячою» для спостерігачів в космосі.[23]

Інструменти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Японія запустила супутник з сонячним парусом. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 8 грудня 2015.
  2. Японці визнали невдачу "Акацукі" критичною. Lenta.ru. 16.09.2011. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
  3. Японський зонд знову спробують вивести на венеріанську орбіту. Архів оригіналу за 8 грудень 2015. Процитовано 8 грудень 2015.
  4. JAXA: "Акацукі" успішно вийшов на орбіту Венери. РИА Новости. 7 декабря 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
  5. Launch Day of the H-IIA Launch Vehicle No. 17. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 17 січня 2017.
  6. Hot Topics : Date of AKATSUKI injection to Venus orbit (english) . JAXA. 18 листопада 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 5 грудня 2010.
  7. 来月7日に金星周回軌道へ=あかつき、エンジン噴射−7年前は火星で失敗・宇宙機構. Jiji.com (Japanese) . Jiji Press. 18 листопада 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 5 грудня 2010.
  8. а б 金星探査機「あかつき」の状況について (PDF) (Japanese) . 7 грудня 2010. Архів (PDF) оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 7 грудня 2010. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |title_trans= (довідка)
  9. Восстановлена связь с запущенным сегодня на орбиту Венеры японским зондом. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 17 січня 2017.
  10. а б в Японский космический зонд «Акацуки» не смог выйти на орбиту Венеры. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 17 січня 2017.
  11. JAXA’s press briefing, 22:00, December 7, 2010 JST
  12. Неисправная антенна мешает получению точных данных с зонда «Акацуки». Архів оригіналу за 10 грудня 2010. Процитовано 17 січня 2017.
  13. AKATSUKI Special Site. December 8, 2010. AKATSUKI Venus orbit injection plan to be reviewed [Архівовано 13 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. Japan's Venus Probe Fails to Enter Orbit. ABC News. Архів оригіналу за 11-04-2012. Процитовано 08-12-2010.
  15. Akatsuki Mission statement. The Planetary Society. Архів оригіналу за 11-04-2012. Процитовано 08-12-2010.
  16. Японское космическое агентство разобралось в причинах неудачи «Акацуки». Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 17 січня 2017.
  17. Японская космическая программа может претерпеть изменения. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 17 січня 2017.
  18. Японский аппарат попытается снова выйти на орбиту Венеры. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
  19. Japanese probe fires thrusters in second bid to enter Venus orbit. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 17 січня 2017.
  20. Venus Climate Orbiter «AKATSUKI» Inserted Into Venus' Orbit. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 17 січня 2017.
  21. Rescued Japanese spacecraft delivers first results from Venus. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 17 січня 2017.
  22. Японський апарат "Акацукі" передав перші зображення Венери. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
  23. Зонд «Акацукі» виявив на Венері гігантську хвилю. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]