Готліб Вільгельм Бішоф — Вікіпедія

Готліб Вільгельм Бішоф
нім. Gottlieb Wilhelm Bischoff
Народився21 травня 1797(1797-05-21)[2]
Бад-Дюркгайм, Рейнланд-Пфальц
Помер11 вересня 1854(1854-09-11) (57 років)
Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецький союз
Країна Німецький союз
Діяльністьботанік, педагог, викладач університету
Галузьботаніка
ЗакладГайдельберзький університет Рупрехта-Карла
ЧленствоЛеопольдина

Готліб Вільгельм Бішоф (нім. Gottlieb Wilhelm Bischoff, 1797–1854) — німецький ботанік і професор університету. Він був одним з перших, хто досліджував розмноження мохів і печеночників, і йому приписують введення термінів архегонії та антеридії.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Бішоф народився в Дюркгеймі і вивчав ботаніку у Вільгельма Даніеля Коха, автора основної флори Німеччини, в Кайзерслаутерні. Потім він вступив до Мюнхенської академії мистецтв в 1819 році, а потім вивчав ботаніку в Ерлангені з 1821 року. Він почав викладати в Гейдельберзі з 1824 року і отримав габілітацію в 1825 році. Він став професором ботаніки в 1833 році і керував ботанічним садом у Гейдельберзі з 1839 р. Він спеціалізувався на печеночниках і мохах, ввівши терміни архегоніум і антеридій[3].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. IPNI,  Bisch.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Ziegenspeck, Hermann (1955). Bischoff, Gottlieb Wilhelm. Deutsche Biographie (нім.). Т. 2. Berlin: Duncker & Humblot. с. 263.

Посилання

[ред. | ред. код]