Маткові ріжки (хвороба) — Вікіпедія

Маткові ріжки, спориння або просто ріжки — хвороба злаків, яку викликають ріжки (гриби роду Claviceps, зокрема Claviceps purpurea), що характеризується утворенням у колосках замість зернівок фіолетових ріжків (склероціїв), які є «відпочиваючою» стадією гриба. Хвороба поширена в районах помірного й вологого клімату, її збудник уражує понад 170 культурних і дикорослих злаків, але найчастіше ураження зазнає жито.

Розвиток хвороби має негативні економічні наслідки через зниження урожайності, необхідність очищення зерна від склероціїв, та неможливість вживання ураженого зерна людьми через токсичність. Збіжжя забруднене мікотоксинами ріжків викликає у людей ерготизм.

Заходи боротьби включають: механічне очищення зерна жита та інших злаків від ріжків; посів озимих і ярових хлібів у стислий термін з метою уникнення розвитку у різний час цвітіння й дозрівання рослин; апробація посівів з метою виділення здорових насінних ділянок; очищення стерні; глибока зяблева оранка; підбір сортів із коротким і дружним періодом цвітіння; використання сортів та гібридів, що мають відносно більшу стійкість до гриба збудника.

Терміном маткові ріжки називають, окрім хвороби, також гриб збудник і склероції гриба, що утворюються замість зерна, і які є найочевиднішим проявом хвороби.

• Танцювальна чума 1518 року

Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2020)