EMV — Вікіпедія

Банківська картка платіжної системи Visa із квадратними позолоченими контактами (знизу) для під'єднання до чипа.

EMV (Europay, MasterCard та VISA) — міжнародний стандарт для операцій з банківських карток з чипом. Цей стандарт розроблений спільними зусиллями компаній Europay, MasterCard і Visa, щоб підвищити рівень безпеки фінансових операцій.

Основна відмінність для користувача картки стандарту EMV — переважна вимога введення PIN-коду при проведенні будь-якого платежу через термінал (наприклад, в магазинах, ресторанах). Проте, ця вимога не є обов'язковою. При бажанні банк-емітент може налаштувати CVM-лист чип-картки так, що в першу чергу вона буде запитувати підпис.

Стандарт EMV визначає фізичну, електронну та інформаційну взаємодію між банківською карткою та платіжним терміналом для фінансових операцій. Існують стандарти, засновані на ISO/IEC 7816 для контактних карток, і стандарти ISO/IEC 14443 для безконтактних карток.

Перший стандарт для платіжних карток Cartes Bancaires M4 створений у Франції в 1986. EMV також передував стандарт Geldkarte в Німеччині. EMV повністю сумісний з цими двома стандартами. Франція перевела всі картки, що випускаються на території країни, на стандарт EMV.

Найпоширеніші варіації стандарту EMV:

У травні 2010 заявлено, що United Nations Federal Credit Union в Нью-Йорку випустить першу картку стандарту EMV в США[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. United Nations Federal Credit Union Selects Gemalto for First U.S. Issued Globally Compliant Payment Card, Gemalto NV, архів оригіналу за 4 березня 2014, процитовано 15 травня 2014

Посилання

[ред. | ред. код]