Чина чорна — Вікіпедія

Чина чорна (Lathyrus niger)
Чина чорна (Lathyrus niger)
Чина чорна (Lathyrus niger)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Fabeae
Рід: Чина (Lathyrus)
Вид: Чина чорна
Біноміальна назва
Lathyrus niger
(L.) Bernh. 1800
Підвиди

Lathyrus niger subsp. niger (L.) Bernh.
Lathyrus niger subsp. jordanii (Ten.) Arcang

Синоніми
Orobus niger L.
Посилання
Вікісховище: Lathyrus niger
Віківиди: Lathyrus niger
EOL: 703175
IPNI: 501886-1
ITIS: 819806
NCBI: 313121
The Plant List: ild-7767

Чина чорна[1][2], горошок чорний[1], чорнозілля[1] (Lathyrus niger (L.) Bernh.) — рослина з роду чина, родини бобових.

Загальна біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]
Квіти чини чорної
Гербарний зразок чини чорної
Чина чорна в Ботанічному саду Франкфурта-на-Майні

Багаторічна рослина з коротким, потовщеним, майже дерев'янистим кореневищем. Стебла — одиночні або декілька, прямостоячі, 50-80 см заввишки, у нижній частині майже безлисті, догори густо облиствені, нетовсті, гранисті. Прилистки напівстрілоподібні, лінійно-ланцетні, коротше черешка, 6-10 мм завдовжки, 1-2 мм завширшки. Листя парноперистоскладні. Черешок гранистий, закінчується тонкою щетинкою. Листочки трьох- — п'ятіпарні, еліптичні або довгасто-овальні, на обох кінцях закруглені, на верхівці — з вістрям, знизу — сірувато-зелені, з обох боків — з неясною сіткою жилок, 20-35 мм завдовжки, 8-12 мм завширшки. Китиці з чотирма — шістьма квітками, негусті, однобокі. Чашечка широкодзвоникова, по краю коротковійчаста, верхні зубці її майже непомітні, два бокових нижніх трикутно-загострені, нижній трикутно-шилоподібний, у кілька разів коротший трубки. Віночок завдовжки 11-13 мм, лілово-фіолетовий, прапор трохи довше крил, пластинка його майже овальна, коротше широкого нігтика, крила на довгому, дещо зігнутому нігтику, пластинки їх довгасті, на верхівці звужені, при основі з вушками. Човник на довгому нігтику, по нижньому краю майже прямокутно зігнутий, до верхівки витягнутий в дзьобик. Боби довгасто-лінійні, 4-5 см завдовжки, 4-5 мм завширшки, до верхівки більш витягнуті і злегка зігнуті, стулки бобів досить опуклі, з малопомітним жилкуванням. Цвіте в липні — серпні.

Екологія

[ред. | ред. код]

Росте в лісах переважно листяних, особливо дубових, але нерідко і в сосняках.

Поширення

[ред. | ред. код]

Природний ареал

[ред. | ред. код]

Використання та господарське значення

[ред. | ред. код]

Добра кормова високобілкова рослина, охоче поїдається худобою. Використовується як декоративна рослина, медонос, барвник.

Охорона у природі

[ред. | ред. код]

Входить до Офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Донецької і Дніпропетровської областей[3].

Занесена до Червоних книг Латвії і Естонії. В Росії входить до Червоних книг Калузької, Липецької, Московської, Псковської, Ростовської, Рязанської, Самарської і Смоленської областей та до Червоної книги Москви.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Lathyrus niger // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
  3. ↑ Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т. Л. Андрієнко]], канд. біол. наук [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]]. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 1 грудня 2014. [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Флора СССР. Т. 13. 1948 / Под ред. Б. К. Шишкина, Е. Г. Боброва. М.; Л.: Изд-во АН СССР.
  • Черепанов С. К., Федоров А. А. Сосудистые растения СССР. Л.: Наука. 1987. — 509 с. (рос.)
  • Соколов П. Д. Растительные ресурсы СССР (Цветковые растения, их химический состав, использование). Т. 4. Л.: Наука. 1987. — 328 с. (рос.)
  • Определитель высших растений Крыма. Под ред. Н. И. Рубцова. Л., Наука. 1972. — 550 с.
  • Yakovlev G. P., Sytin A. K., & Yu. R. Roskov. Legumes of Northern Eurasia. — Royal Botanic gardens, Kew. 1996. ISBN 0-947643-97-4. (англ.)
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
  • Bässler, M. 1973. Revision der eurasiatischen Arten von Lathyrus L. Sect. Orobus (L.) Gren. & Godr. Feddes Repert. 84:401. (нім.)
  • Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
  • Jahandiez, E. & R. Maire. 1931–1941. Catalogue des plantes du Maroc. [lists as L. niger (L.) Wimm.]. (фр.)
  • Lock, J. M. 1989. Legumes of Africa: a checklist. (англ.)
  • Mouterde, P. 1966-. Nouvelle flore du Liban et de la Syrie. (фр.)
  • Pignatti, S. 1982. Flora d'Italia. (італ.)
  • Pottier-Alapetite, G. 1979–1981. Flore de la Tunisie: Angiospermes-Dicotyledones. (фр.)
  • Quézel, P. & S. Santa. 1962–1963. Nouvelle flore de l'Algerie. (фр.)
  • Smythies, B. E. 1984–1986. Flora of Spain and the Balearic Islands: checklist of vascular plants. Englera 3:1-882. (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чина_чорна&oldid=43943403