Let's Play Two — Вікіпедія

Let's Play Two
англ. Let's Play Two
ПопереднійLightning Bolt

Let's Play Two (укр. Давай зіграймо двічі) — музичний документальний фільм гурту Pearl Jam, що вийшов 2017 року.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Документальний фільм Let's Play Two присвячений двом концертам сіетлського рок-гурту Pearl Jam на чикагському стадіоні «Ріґлі-Філд» у 2016 році. Чикаго є рідним містом вокаліста Едді Веддера, а стадіон — домашньою ареною місцевого бейсбольного клубу «Чикаго Кабс»[1]. Сезон 2016 року став для «Кабс» видатним, бо команда перемогла в Світовій серії чемпіонату США вперше за 108 років, перервавши рекордну серію в історії бейсболу[2].

Режисером фільму став Денні Клінч, автор попередньої документальної стрічки Pearl Jam Immagine in Cornice. Він поєднав фрагменти двох виступів Pearl Jam в Чикаго 20 та 22 серпня 2016 року, та найкращі моменти виступів «Кабс» протягом переможного сезону. Назва фільму є цитатою, що належала відомому гравцеві Ерні Бенксу[en]: «Чудовий день для гри у м'яч. Давай зіграймо двічі сьогодні»[3][4].

Вихід та реакція

[ред. | ред. код]

Let's Play Two вийшов 29 вересня 2017 році на власному лейблі гурту Monkeywrench[1]. Музична складова альбому містила записи сімнадцяти пісень з обох концертів. Окрім традиційних хітів, серед яких три пісні з дебютного альбому Ten, Pearl Jam виконали кавер-версії «Crazy Mary» Вікторії Вільямс[en] та «I've Got A Feeling» The Beatles, а також авторську пісню Едді Веддера «All The Way», написану про можливу перемогу «Кабс» ще 2008 року[2].

В газеті New York Times фільм назвали чимось середнім між спортивною драмою та концертним відео. Деніел М. Голд звернув увагу, що остання третина фільму вийшла «дещо незграбною», бо спортивний результат — перемога «Кабс» — був вже відомим, і сміливо запропонував команді, що на той момент вийшла до плей-оф, виграти два титули поспіль[3]. На сайті Louder Sound фільм оцінили на три з половиною зірки з п'яти, назвавши «цікавим оглядом того, як Pearl Jam пережили сіетлські часи, щоб стати класичним американським рок-гуртом»[5]. В британському електронному журналі Drowned in Sound[en] також порівняли історії Pearl Jam та «Чикаго Кабс», згадавши важкі часи в минулому, коли лише завзяті шанувальники підтримували обидва колективи[2].

В ролях

[ред. | ред. код]

Список пісень

[ред. | ред. код]
#НазваТривалість
1.«Low Light» 
2.«Better Man» 
3.«Elderly Woman Behind The Counter In A Small Town» 
4.«Last Exit» 
5.«Lightning Bolt» 
6.«Black, Red, Yellow» 
7.«Black» 
8.«Corduroy» 
9.«Given To Fly» 
10.«Jeremy» 
11.«Inside Job» 
12.«Go» 
13.«Crazy Mary» 
14.«Release» 
15.«Alive» 
16.«All The Way» 
17.«I've Got A Feeling» 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Pearl Jam - Let's Play Two, процитовано 27 червня 2022
  2. ↑ а б в Slaughter, Matthew. Album Review: Pearl Jam - Let's Play Two. DrownedInSound (англ.). Архів оригіналу за 27 червня 2022. Процитовано 27 червня 2022.
  3. ↑ а б Gold, Daniel M. (28 вересня 2017). Review: ‘Let’s Play Two’ Takes Pearl Jam Out to the Ball Game. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 27 червня 2022.
  4. ↑ Simon, Scott. Let's Play Two! Remembering Chicago Cub Ernie Banks. NPR.org (англ.). Процитовано 27 червня 2022.
  5. ↑ Hasted, Nick (1 листопада 2017). Pearl Jam - Let’s Play Two album review. loudersound (англ.). Процитовано 27 червня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Let%27s_Play_Two&oldid=42717399