M (фільм) — Вікіпедія

М
M - Eine Stadt sucht einen Mörder
Жанр	детектив, трилер
Режисер	Фріц Ланг
Продюсер	Сеймур Небенцаль
Сценарист	Фріц Ланґ, Теа фон Гарбоу і Paul Falkenbergd
У головних ролях	Пітер Лорре Отто Верніке Теодор Лоос
Оператор	Fritz Arno Wagnerd
Композитор	Едвард Ґріґ
Кінокомпанія	Nero-Film AG
Дистриб'ютор	Paramount Pictures і Netflix
Тривалість	118 хв.
Мова	німецька
Країна	Веймарська республіка
Рік	1931
Кошторис	9 500 000 $
IMDb	ID 0022100
M у Вікісховищі

«М» (нім. M - Eine Stadt sucht einen Mörder, укр. М: місто шукає вбивцю; 1931) — художній фільм режисера Фріца Ланга, класичний трилер про маніяка-вбивцю, який став предтечею багатьох стилістичних засобів фільмів жанру нуар. Фільм є також одним із перших зразків детективного жанру. На 1 березня 2024 року фільм займав 104-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Український переклад зробила студія Цікава ідея на замовлення Гуртом.^[1].

В одному з міст Німеччини поліція збилася з ніг, намагаючись знайти маніяка, який убив кількох дівчаток. Виявлені докази не дають ключів до розгадки. Тим часом убивства тривають. Жителів міста поступово опановує параноя — вони готові вчинити самосуд над кожним, хто почне розмовляти з дитиною на вулиці, вони починають підозрювати своїх сусідів… Поліція здійснює регулярні, але безрезультатні рейди злодійськими кублами. Злочинці, яких також лякає небувала жорстокість невловного маніяка і дратує те, що через нього зросла активність поліції, вирішують самі зловити та знешкодити маніяка.

У пресу потрапляє написаний убивцею лист, де той обіцяє, що будуть нові жертви.

Поліцейський інспектор Карл Ломанн (Отто Верніке) доручає підлеглим перевірити списки людей, які були виписані з психіатричних лікарень. Одному зі співробітників вдається знайти докази на Ганса Бекерта (Петер Лорре). У квартирі Бекерта залишають засідку.

Водночас злочинна спільнота організовує тотальне стеження за вулицями міста, і незабаром сліпому продавцеві надувних кульок (Георг Джон) вдається впізнати вбивцю — той, бувши в стані затьмарення, мимоволі насвистує мелодію «У печері гірського короля» з сюїти Едварда Гріга «Пер Гюнт», а продавець уже чув цей посвист перед тим, як було знайдено останню жертву. Один із вуличних злодіїв позначає спину Бекерта крейдою — буквою «М» (від німецького Mörder — убивця). Злочинці заганяють маніяка в діловий центр; Бекерту вдається втекти на горище. Вночі злочинці проникають у діловий центр, зв'язують охорону, обшукують будинок, знаходять Бекерта і вивозять його за хвилину до того, як прибуває поліція. Одному із вломників не щастить і він потрапляє в руки інспектора Гребера (Теодор Лоос), який у ході розслідування швидко з'ясовує, що це було не звичайне пограбування — всі двері розкриті, але нічого не викрадено. Гребер радиться з Ломаном, і той погоджується йому допомогти. Ломан страхає вломника звинуваченням у вбивстві, і той зізнається, що злочинці насправді ловили в будівлі маніяка, щоб його знешкодити.

Тим часом Бекерт постає перед судом злочинного світу — його оточують сотні злодіїв і бандитів. Злочинці вважають, що повинні його знищити — якщо він потрапить у руки закону, то його знову визнають неосудним і він уникне відповідальності. Вони й самі намагаються судити його «за законом», і призначений ними Бекерту адвокат діє так само як діяв би адвокат у державному суді. Проблема видається нерозв'язною, пристрасті розпалюються, Бекерту загрожує розправа, але раптом з'являється поліція. Ганс Бекерт йде під законний суд.

• Пітер Лорре — Ганс Бекерт
• Отто Верніке — інспектор Карл Ломан
• Теодор Лоос — інспектор Гребер
• Густаф Грюндгенс — Шренкер
• Фрідріх Гнасс — Франц
• Рудольф Блюммер — захисник Бекерта
• Георг Джон — сліпий продавець повітряних кульок
• Франц Штайн — міністр
• Ернст Шталь-Нахбаур — шеф поліції
• Еллен Відманн — фрау Бекман

• «М» — перший звуковий фільм Фріца Ланга.
• Сюжет фільму засновано на реальних подіях справи маніяка-вбивці Петера Кюртена з Дюссельдорфа.
• Мелодію з сюїти «Пер Гюнт» під час запису звуку для фільму насвистував сам Фріц Ланг. Це один із перших відомих прикладів використання в кінематографі музичної теми, пов'язаної з конкретним персонажем.
• Спочатку фільм планували назвати «Mörder unter uns» («Вбивця серед нас»), але ще в ході фільмування Ланг вирішив назвати фільм «М».
• Фріц Ланг стверджував, що для знімання сцени суду над Бекертом він запросив справжніх злочинців.
• У липні 1934 року, вже після від'їзду Ланга з Німеччини, фільм було заборонено до показу нацистською цензурою.
• Фільм виходив також під назвою «M — Eine Stadt sucht einen Mörder» («М — місто шукає вбивцю»).
• В 1951 у США було випущено рімейк цього фільму, причому дію було перенесено в Лос-Анджелес. Рімейк успіху не мав.
• Через незвичайне співвідношення сторін зображення (1,20: 1), у ранніх відеовиданнях фільму кадр було помітно обрізано зверху і знизу.
• У липні 2003 року на кінофестивалі в Кембриджі було показано відновлену версію фільму, згодом випущену на DVD.
• За результатами голосування користувачів IMDb фільм стійко перебуває в першій сотні найпопулярніших фільмів.

• «М» на сайті IMDb (англ.)
• М на сайті AllMovie (англ.)
• M Фільм в інтернет-архіві
• M: an Attempt at Interpretation