Merycoidodontoidea — Вікіпедія

Merycoidodontoidea Період існування: 35–5 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Пізній Еоцен — Міоцен[1]
Реконструкції різних міоценових ореодонтів, включаючи Merycochoerus, Promerycochoerus, Brachycrus
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Підряд:	Мозоленогі (Tylopoda)
Надродина:	†Merycoidodontoidea
Родини й підродини
†Agriochoeridae †Merycoidodontidae †Oreonetinae †Leptaucheniinae †Merycoidodontinae †Miniochoerinae †Desmatochoerinae †Promerycochoerinae †Merychyinae †Eporeodontinae †Phenacocoelinae †Ticholeptinae †Merycochoerinae
Вікісховище: Merycoidodontoidea

Merycoidodontoidea — це вимерла надродина доісторичних парнокопитних, що жують жуйку, з короткими обличчями та іклоподібними зубами. Як випливає з їх назви, деякі з більш відомих форм були, як правило, свиноподібними і група традиційно поміщалася в Suina, хоча деякі нещодавні дослідження припускають, що вони, можливо, були більш тісно пов’язані з верблюдами^[2]. «Ореодонт» означає «гірські зуби», маючи на увазі зовнішній вигляд молярів. Більшість ореодонтів були розміром з вівцю, хоча деякі роди виросли до розміру великої рогатої худоби. Вони були важкої статури, з короткими чотирипалими копитами і порівняно довгими хвостами.

Тварини виглядали б швидше як свині чи вівці, але особливості їхніх зубів вказують на те, що вони були ближче до верблюдових. Вони були широко поширені в Північній Америці в олігоцені та міоцені. Пізніші форми урізноманітнилися, щоб відповідати різноманітним середовищам існування. Наприклад, у Promerycochoerus були пристосування, що свідчать про напівамфібійний спосіб життя, схожий на спосіб життя сучасних бегемотів.