NIAG — Вікіпедія

Логотип NIAG

NIAG (Промислово-дорадча група, англ. NATO Industrial Advisory Group) — одна з основних груп у складі CNAD (Конференція національних директорів озброєнь), була утворена у 1968 р.[1]

Місією NIAG є сприяння багатонаціональному співробітництву промисловості держав-членів НАТО та країн-партнерів щодо забезпечення взаємосумісності озброєнь в інтересах підвищення ефективності сил НАТО у всьому спектрі поточних та майбутніх операцій Альянсу[2].

Діяльність NIAG

[ред. | ред. код]

Важливим видом діяльності NIAG є організація проведення тематичних досліджень (NIAG Study) за актуальними напрямами розвитку технологій, озброєння та військової техніки[3] з метою вивчення спроможностей промисловості, виявлення прогалин, у тому числі в стандартизації[4] , та визначення шляхів їх усунення[5]. Результати досліджень оформлюються у вигляді заключного звіту.

Перевагою досліджень NIAG є порівняно швидке отримання результатів, оскільки, дослідження NIAG тривають 1 — 2 роки. Разом з тим, за такий термін неможливо вирішити фундаментальні наукові проблеми, тому дослідження NIAG не можуть замінити зусиль Організації НАТО з науки і технологій[5].

NIAG взаємодіє з іншими основними групами CNAD, бере участь у процесі оборонного планування НАТО (NDPP)[6]. При цьому основні групи CNAD та Командування ОЗС НАТО з питань трансформації (англ. Allied Command Transformation, ACT) виступають спонсорами досліджень NIAG.

Пленарні засідання NIAG проводяться тричі на рік. На фоні одної з пленарних сесій, раз у рік останнім часом організуються індустріальні форуми. У листопаді 2018 р. відбувся 6-й Індустріальний форум НАТО.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Healey, Eldon J. The Conference of National Armaments Directors: NATO's Forum for Armaments Cooperation. //Canadian Defence Quarterly, vol. 19, no. 4, February 1990, p. 23 — 27.
  2. ↑ Conference of National Armaments Directors (CNAD). NATO. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  3. ↑ Слюсар В. І. Вимоги та технології для вертольотів наступного покоління (Next Generation Rotorcraft, NGR).// Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ: Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 16-17 травня 2019 року). — Львів: Національна академія Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, 2019. — С.262 — 263. [1] [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Слюсар В.І. Щодо стратегії формування системи систем стандартів НАТО.// Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ, 11-12 жовтня 2017 р. - C. 84 - 86.- [2].
  5. ↑ а б Слюсар, В.И. (2018). Система исследований НАТО по развитию нелетального оружия (PDF). Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ. с. 306 - 309. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 1 березня 2019.
  6. ↑ Слюсар В.І., Кулагін К.К. Особливості процесу оборонного планування НАТО. // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України.– 2019. - № 3(36). - С. 47 – 59. - [3].

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: NIAG
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/NIAG