Пірникоза — Вікіпедія

? Пірникоза
Пірникоза велика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Пірникозоподібні (Podicipediformes) Родина: Пірникозові (Podicipedidae) Рід: Пірникоза (Podiceps) Latham, 1787
Види
Podiceps andinus Podiceps auritus Podiceps cristatus Podiceps gallardoi Podiceps grisegena Podiceps major Podiceps nigricollis Podiceps occipitalis Podiceps taczanowskii
Посилання
Вікісховище: Podiceps Віківиди: Podiceps EOL: 45509030 ITIS: 174478 NCBI: 37049 Fossilworks: 39553

Пірни́коза^[1], або норець (Podiceps) — рід водоплавних птахів родини пірникозових. Назва птаха утворена контамінацією слів пірнати і коза: велика пірникоза має на голові два чуби, що нагадують роги^[2].

Маса від 250 г до 1,5 кг. У шлюбному вбранні на голові, а у деяких і на шиї розвиваються різноманітні прикрашаючі «вушка», комірці з пір'я, що забарвлені в червоні, коричневі, золотисті або білі кольори. Пірникози подібні за зовнішнім виглядом до гагар, але, на відміну від останніх, у пірникоз немає плавальних перетинок, кожен палець у них має шкірясту лопать.

Пірникози добре плавають і пірнають. Літають досить погано, а Podiceps taczanowskii майже розучилась літати.

Свої гнізда влаштовують у заростях надводної рослинності. Гніздо пірникоз може плавати на воді, хоча частіше спирається на підводні рослини або дно на мілководді. Кладка зазвичай складається з 6—8 яєць, забарвлених в один тон. Пташенята виводкові, перший час вони багато часу проводять на спинах своїх батьків. Основна їжа пірникоз — риба, жаби та водні комахи.

Найбільше поширені пірникози сірощока, чорношия та червоношия. Пірникоза велика гніздиться повсюдно в Старому Світі, Австралії та Новій Зеландії. Тільки в Південній і Центральній Америці мешкають ще 5 видів.

Рід пірникоза нараховує 9 видів, у тому числі 1 вимерлий у історичний час. Перші 4 види зустрічаються на території України:

• Пірникоза сірощока (Podiceps grisegena)
• Пірникоза велика (Podiceps cristatus)
• Пірникоза червоношия (Podiceps auritus)
• Пірникоза чорношия (Podiceps nigricollis)
• Пірникоза колумбійська (Podiceps andinus) — вимерлий (1977)
• Пірникоза-голіаф (Podiceps major)
• Пірникоза срібляста (Podiceps occipitalis)
• Пірникоза юнінська (Podiceps taczanowskii)
• Пірникоза аргентинська (Podiceps gallardoi)

Нерідко до роду Podiceps відносять також пірникозу малу, інколи виокремлюючи в інший рід Tachybaptus .

Викопні види роду Podiceps:

• Podiceps oligocaenus (пізній олігоцен/ранній міоцен)
• Podiceps cf. auritus (ранній пліоцен, США)
• Podiceps subparvus (середній пліоцен, США)
• Podiceps discors (пізній пліоцен, США)
• Podiceps? sp. (пізній пліоцен, США) (Murray, 1967)
• Podiceps sp. (ранній плейстоцен, Туреччина) (Louchart et al., 1998)
• Podiceps dixi (пізній плейстоцен)
• Podiceps parvus (пізній плейстоцен, Північна Америка)

• Норець (Podiceps) // Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 397.
• Фауна України : В 40 т. Т. 5 : Птахи. Вип. 1 : Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго / Л. О. Смогоржевський. – К. : Наук. думка, 1979. – 188 с.
• Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с.
• Ogilvie, Malcolm Alexander & Rose, Chris (2003): Grebes of the World. B. Coleman, Uxbridge. ISBN 1-872842-03-8
• Murray, Bertram G. Jr (1967): Grebes from the Late Pliocene of North America. — Condor. — 69(3): 277—288.

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.