Жуйні — Вікіпедія

Жуйні
Період існування: іпр — наш час
Олень білохвостий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Клада: Cetruminantia
Клада: Ruminantiamorpha
Spaulding et al., 2009
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Scopoli 1777
Родини

інфраряд Tragulina

інфраряд Pecora

Вікісховище: Ruminantia

Оленевиді або Жуйні, Ремиґаючі (Cervimorpha, seu Ruminantia) — один з підрядів ряду оленеподібні, або парнокопитні.

Типова родина і назви підряду

[ред. | ред. код]

Типова родина підряду — оленеві (Cervidae), від неї походить і назва підряду: оленевиді (Cervimorpha).

Назва «жуйні» — описова (лат. Ruminantia; від лат. rūma — рубець, перший відділ шлунку жуйних).

Систематика (поділ на родини)

[ред. | ред. код]

Цей підряд оленеподібних ссавців включає шість родин.

Біологічні особливості «Жуйних»

[ред. | ред. код]

Жуйні різняться від інших складною системою травлення. Однією з їхніх особливостей є те, що вони ремиґають. Це пов'язано з їхнім живленням: споживаючи рослинну їжу, вони «розводять» (живлять) у своєму складному шлунку різні групи одноклітинних тварин (зокрема, інфузорій). Ці симбіонтні організми перетравлюють рослинну клітковину, і ссавці врешті живляться цими одноклітинними тваринами.

Шлунок жуйних багатокамерний. Три перших його відділи — рубець, сітка і книжка — це передшлунки, позбавлені травних залоз. Четвертий відділ — сичуг — це справжній залозистий шлунок, подібний до однокамерного шлунка собаки. У великої рогатої худоби, овець та кіз шлунок чотирикамерний. Рубець — найбільша камера шлунка жуйних. Його місткість у корів становить 100–300 л, у овець і кіз — 13-23 л. Слизова оболонка рубця вистелена плоским ороговілим багатошаровим епітелієм, і формує велику кількість сосочків завдовжки до 1 см. Сітка має форму скрученого мішка. Її слизова оболонка виступає в середину сітки у вигляді пластинчастих складок заввишки до 12 мм, які формують сітку. Сітка з'єднується (отвором з рубцем, книжкою, сичугом та стравоходом через стравохідний жолоб. Стравохідний жолоб — це напівзамкнута трубка, що йде від стравоходу на дні сітки до входу в книжку. Книжка має овальну форму. Вона продовжує сітку, і переходить у сичуг. Слизова оболонка книжки утворює складки різної довжини, що називаються листочками, або пластинками.

«Жуйні» тварини у християнстві та іудаїзмі

[ред. | ред. код]

Ремиґання — особливість так званих «чистих тварин» за Старим Заповітом:[1][2]

4. Ось яких тварин можна вам їсти: вола, вівцю й козу;
5. оленя, сарну, лань, дику козу, козулю, антилопу й гірську козу;
6. всяку скотину, яка має розколене копито й розщеплену ратицю і яка ремиґає, можна вам їсти.
7. Однак, ось із яких, Що хоч і ремиґають і мають розколене копито й розщеплену ратицю, не можна буде вам їсти: верблюда, зайця і борсука, бо вони, дарма що ремиґають, проте не мають розколених копит; вони будуть для вас нечисті;
8. свиню теж, бо хоч вона й має розщеплені ратиці, але не ремиґає; вона буде для вас нечиста. М'яса їхнього не їстимете і до їхньої падлини не доторкатиметесь.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Біблія, П'ятикнижжя: Второзаконня, 14:4-8. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 22 квітня 2011.
  2. ↑ Біблія, Повторення Закону, 14:4-8 (переклад Огієнка)
  3. ↑ а б Relationships of Cetacea (Artiodactyla) among mammals: increased taxon sampling alters interpretations of key fossils and character evolution. PLoS ONE. 4 (9): e7062. 2009. doi:10.1371/journal.pone.0007062. PMC 2740860. PMID 19774069.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жуйні&oldid=40997834