Sz (диграф) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Sz.

Sz — диграф латиниці, що використовується в ортографії польської, кашубської та угорської мов, а також у системі романізації китайської мови Вейда–Джайлза та офіційній романізації кантонської мови в Гонконгу.

Польська мова

У польській ортографії sz позначає глухий ретрофлексний фрикативний /ʂ/. В інших слов'янських мовах зазвичай відповідає š або ш.

Sz не слід плутати з ś, літерою що позначає «м'яку ш», тобто глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний /ɕ/.

obszar^ⓘ (область)

płaszcz^ⓘ (плащ)

Tomasz^ⓘ (Томаш)

Порівняно з ś:

świeca^ⓘ (свічка)

iść^ⓘ (йти)

sierpień^ⓘ (серпень)

У кашубській мові диграф sz позначає глухий заясенний фрикативний /ʃ/, ідентичний українській літері «Ш».

Sz — тридцять друга літера угорської абетки. Вона позначає звук /s/ і називається «esz» /ɛs/.

Вживання літер s і sz в угорській мові майже протилежне польській. В угорській мові літера s позначає звук /ʃ/.