Диграф — Вікіпедія

Диграф (дав.-гр. δίς (δῐ-) — «двічі, двократно» + γράφω — «пишу») — буквосполучення з двох літер, що відповідає одній фонемі.

Сполучення «дь», «ть», «зь», «сь», «ль», «нь» також можуть розглядатись як диграфи, «дзь», «ць» («тсь») — як триграфи.

Диграфи існують також у інших мовах, наприклад, англійське «th», «rh» (в «rhetoric»), «gh», «ph» і інші. Англійський диграф «ng» представляє пом'якшене [ŋ], а диграф «sc» вимовляється просто як «с» (science, scion).

Через вплив слов'янської культури в англійській мові з'явився диграф «zh», що представляє кириличну літеру «ж».

Кирилиця

[ред. | ред. код]

Латинка

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]