Test Drive: Eve of Destruction — Вікіпедія

Test Drive: Eve of Destruction
РозробникMonster Games
ВидавецьAtari
Жанр(и)Аркадні автоперегони, бойові
ПлатформаPlayStation 2, Xbox
Дата випускуСША 24 серпня 2004
Європейський Союз 26 листопада 2004 (PS2)
Режим гриОднокористувацька гра, багатокористувацька гра
Моваанглійська
Українськавідсутня
Вік. обмеженняESRB: T — Teens
OFLC (A): G8+
PEGI: 3 — PEGI 3
USK: 12 — USK 12
Технічні деталі
НосійDVD-ROM
Test Drive

Test Drive: Eve of Destruction (укр. Тест-драйв: Напередодні Руйнування) — відеогра в жанрі аркадних автоперегонів з елементами перегонів на виживання, розроблена студією Monster Games та видана компанією Atari для ігрових приставок PlayStation 2 та Xbox 25 серпня 2004 року у Північній Америці. Версія для PlayStation 2 була випущена в Європі 26 листопада під назвою Driven to Destruction. Гра є спінофом серії Test Drive.

Аркада зосереджується на заїздах спеціалізованими треками з нахилом на руйнування транспортних засобів, які, на відміну інших частин серії, не ліцензовані і є вигаданими моделями. У режимі «Action» гравець може самостійно вибрати автомобіль, трасу та налаштувати гру, а в «Career» потрібно брати участь у змаганнях, заробляючи гроші на покупку, ремонт та покращення машин. Крім цього, присутній багатокористувацький варіант гри, що підтримує до чотирьох осіб.

Ігрова преса поставила Test Drive: Eve of Destruction змішані оцінки, але рецензії здебільшого мали позитивний характер. До основних переваг гри оглядачі відносили велику різноманітність типів заїздів, якісну графіку і веселий багатокористувацький режим. Разом з тим, мінусами критики називали нудну поодинчну гру, незручні елементи інтерфейсу і повторювальний музичний супровід.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]
Скріншот із гри

Test Drive: Eve of Destruction є аркадною гоночною грою з елементами гонок на виживання, виконана в тривимірній графіці[1][2][3].

Гравцю доступні на вибір два режими - «Action» і Career». У першому випадку можна самому вибрати транспортний засіб, трасу та інші умови, а також доступний багатокористувацький варіант гри до чотирьох осіб з технологією розділеного екрана. У «Career» гравець повинен брати участь у заїздах, заробляючи гроші, які витрачаються на покупку, ремонт та покращення машин. Заїзди поділяються на велику кількість різних видів: у деяких випадках потрібно брати участь у стандартних перегонах, в інших гравцеві потрібно руйнувати машини опонентів і так далі. За таран суперників, виведення їх транспортних засобів з ладу та перемогу у заїздах гравець підвищує очки, які відкривають доступ до нових машин та трас. За досягнення певних цілей також відкриваються різні здібності, наприклад, збільшення пошкодження транспортних засобів суперників і додаткове прискорення. Після будь-якого заїзду у грі можна переглянути його повтор.

Автомобілі в Eve of Destruction, на відміну від інших ігор серії, не ліцензовані, і є вигаданими моделями легкових машин, автобусів і машин швидкої допомоги, але мають детальні пошкодження при зіткненнях аж до виведення машини з ладу. Транспортні засоби поділяються на чотири класи, і кожна машина має різноманітні варіанти забарвлення. Крім цього, кожна машина має різні показники швидкості, керованості та міцності.

Розробка та реліз

[ред. | ред. код]

Спочатку гра називалася Driven to Destruction і не входила в серію Test Drive, але пізніше було прийнято рішення зробити гру частиною франшизи й вона була перейменована на Test Drive: Eve of Destruction. Попри відношення до серії, гра має мало спільного з її іншими частинами, а зосереджується на змаганнях із руйнуванням машин, які єдиний раз у франшизі не були ліцензовані реальними виробниками. Завдяки зусиллям команди розробників, у Test Drive: Eve of Destruction було реалізовано велику кількість типів змагань, чимало уваги приділено ШІ суперників, а також якості графіки зі стабільною кадровою частотою приблизно до 60 fps[4]. Анонс проєкту відбувся 21 квітня 2004[5]. У травні гра була показана на виставці E3 2004[6]. 15 червня було підтверджено версію для Xbox[7].

Саундтрек Test Drive: Eve of Destruction включає сім ліцензованих пісень від відомих виконавців і груп, таких як Thursday («Between Rupture and Rapture»), Thrice («Artist and the Ambulance»), Hoobastank («Out of Control» і «Same Direction»), Autopilot Off[en] («What I Want»), Роб Зомбі («Never Gonna Stop») та Sum 41 («Still Waiting»), які відтворюються під час заїздів[8]. Крім цього, є шість оригінальних композицій, які грають під час показу різних відеозаставок та на екрані головного меню. Музичний супровід представлений у жанрах рок і метал. У версії Xbox також є підтримка користувальницької музики[3].

Вихід Test Drive: Eve of Destruction відбувся 25 серпня 2004 року у Північній Америці[8]. 26 листопада того ж року версія для PlayStation 2 була випущена в Європі під своєю первісною назвою Driven to Destruction[9]. Гра також запускається на Xbox 360 за допомогою зворотної сумісності[10].

Оцінки та відгуки

[ред. | ред. код]

Test Drive: Eve of Destruction отримала неоднозначні, але загалом позитивні відгуки від журналістів. На сайті GameRankings середня оцінка гри становить 74,70% у версії для Xbox[11] та 71,58% для PlayStation 2[12], а на Metacritic - 73/100 для PlayStation 2[15] та 72/100 для Xbox[16].

Рецензенти відносили до переваг якість графіки, велика кількість видів заїздів і багатокористувацький варіант гри. Ед Льюїс, оглядач сайту IGN, зауважив, що графіка в грі, незважаючи на не часті падіння частоти кадрів, здебільшого досить «чиста»; також критик сказав, що «Eve of Destruction забезпечує достатню кількість безглуздих руйнувань і хороших привід для побиття машини друга»[3]. Алекс Наварро (GameSpot) похвалив «шалений» вибір типів перегонів, хорошу графіку з детальними пошкодженнями транспортних засобів (але так само покритикував уповільнення при численних аваріях і великій кількості пилу з-під коліс) і порекомендував грати в Test Drive: Eve of Destruction в компанії друзів[1]. Рецензент GameSpy, Френк Скіапареллі, відніс до плюсів хороше керування автомобілями, різноманітність у заїздах та збалансовану ігрову механіку[2]. Критику ресурсу GameZone під ніком jkdmedia сподобався тривалий та опрацьований режим кар'єри, а також гарна графіка[26]. Редакція журналу Game Informer відгукнулася про Test Drive: Eve of Destruction так: «Гонковий жанр вже давно ловить нового гачка, і я думаю, що [студія] Monster розпочала свій власний веселий метод хаосу»»[22]. Високо оцінили аркаду журналісти з GamePro, які назвали режим кар'єри «захоплюючим» і «напрочуд унікальним», що дозволяє провести багато гарного часу за грою[23]. Подібним чином про Test Drive: Eve of Destruction відгукнувся представник сайту XboxAddict.com під ніком RichVGS, який був під враженням від вибору з двадцяти трьох різних видів заїздів, руйнувань і режимів[32].

Серед недоліків журналісти називали повторюючу музику, одноманітність геймплею та незручний інтерфейс. Льюїс розкритикував безкорисний інтерфейс режиму кар'єри, «граючи в хованки» функцію відновлення автомобіля і занадто мала кількість музичних треків, які швидко повторюються, а також заявив, що поодинокий режим гри, зокрема, звичайні перегони, незабаром стають нудними і «млявими»[3]. Подібним чином розкритикував гру Наварро: на його думку, саундтрек хоч і містить пісні деяких гідних сучасних груп, але йому не вистачає різноманітності, а одиночна гра швидко набридає і задовольнить лише шанувальників подібних перегонів[1]. Розділив думку про музику jkdmedia, на думку якого, саундтрек загалом був не дуже добрим[26]. Скіапареллі серед негативних сторін Test Drive: Eve of Destruction назвав деякі баги, заплутану систему меню та погану якість звукового супроводу[2]. «Широкі спектри гонок у грі варіюються від цікавих до химерних, але один постійний фактор знижує загальне сприйняття - їх повільний темп» — так висловилися про аркаду в журналі Electronic Gaming Monthly[20]. На каналі G4 оглядачі помітили, що досвід одиночної гри в кінцевому рахунку дуже обмежений, щоб рекомендувати її за щось інше, ніж за орендну плату[21].

Примітки

[ред. | ред. код]
Джерела
  1. ↑ а б в г Navarro, Alex (27 августа 2004). Test Drive: Eve of Destruction Review on Xbox (англ.). GameSpot. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 5 лютого 2017.
  2. ↑ а б в г Schiaparelli, Frank (7 сентября 2004). Test Drive: Eve of Destruction Review Xbox (англ.). GameSpy. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 5 лютого 2017.
  3. ↑ а б в г д Lewis, Ed (26 августа 2004). Test Drive: Eve of Destruction Review (англ.). IGN. Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2017.
  4. ↑ Shoemaker, Brad (24 июня 2004). Test Drive: Eve of Destruction Preview (англ.). GameSpot. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2018.
  5. ↑ Atari announces Test Drive: Eve of Destruction (англ.). GameSpot. 21 апреля 2004. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 5 лютого 2017.
  6. ↑ Test Drive: Eve of Destruction E3 2004 Preshow Hands-On Impressions (англ.). GameSpot. 4 мая 2004. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 5 лютого 2017.
  7. ↑ Test Drive: Eve of Destruction confirmed for the Xbox (англ.). GameSpot. 15 июня 2004. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 5 лютого 2017.
  8. ↑ а б Test Drive: Eve of Destruction ships (англ.). GameSpot. 24 августа 2004. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  9. ↑ T.J. Deci. Driven to Destruction (англ.). AllGame. Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 8 серпня 2018. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка); Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка) [Архівовано 2014-11-15 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Играйте в игры для предыдущей версии консоли Xbox на консоли Xbox 360 (рос.). Microsoft. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
  11. ↑ а б (Xbox) Test Drive: Eve of Destruction (англ.). GameRankings. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  12. ↑ а б (PlayStation 2) Test Drive: Eve of Destruction (англ.). GameRankings. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  13. ↑ Test Drive: Eve of Destruction PlayStation 2 Cheats, Codes, Hints (англ.). Game Ratio. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 14 липня 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка) [Архівовано 2012-06-28 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Test Drive: Eve of Destruction Xbox Cheats, Codes, Hints (англ.). Game Ratio. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 14 липня 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка) [Архівовано 2017-10-15 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б Test Drive: Eve of Destruction for PS2 (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2017.
  16. ↑ а б Test Drive: Eve of Destruction for Xbox (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
  17. ↑ а б Test Drive: Eve of Destruction (англ.). MobyGames. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
  18. ↑ T.J. Deci. Test Drive: Eve of Destruction (англ.). AllGame. Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 25 лютого 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка); Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка) [Архівовано 2010-02-12 у Wayback Machine.]
  19. ↑ T.J. Deci. Test Drive: Eve of Destruction (англ.). AllGame. Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 25 лютого 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка); Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка) [Архівовано 2014-11-14 у Wayback Machine.]
  20. ↑ а б Test Drive: Eve of Destruction // Electronic Gaming Monthly : журнал. — EGM Media, 2004. — Листопад.
  21. ↑ а б Test Drive: Eve of Destruction PS2 Reviews (англ.). GameRankings. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2017.
  22. ↑ а б Test Drive: Eve of Destruction // Game Informer : журнал. — GameStop, 2004. — Жовтень.
  23. ↑ а б Test Drive: Eve of Destruction // GamePro : журнал. — GamePro Media, 2004. — Жовтень.
  24. ↑ Navarro, Alex (27 серпня 2004). Test Drive: Eve of Destruction Review on PS2 (англ.). GameSpot. Архів оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 5 лютого 2017.
  25. ↑ Schiaparelli, Frank (7 сентября 2004). Test Drive: Eve of Destruction Review PS2 (англ.). GameSpy. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2017.
  26. ↑ а б в Test Drive: Eve of Destruction PS2 Review (англ.). GameZone. 12 сентября 2004. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 5 лютого 2017.
  27. ↑ Test Drive: Eve of Destruction Xbox Review (англ.). GameZone. 12 сентября 2004. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 5 лютого 2017.
  28. ↑ Lewis, Ed (26 августа 2004). Test Drive: Eve of Destruction Review (англ.). IGN. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  29. ↑ Test Drive: Eve of Destruction // Official U.S. PlayStation Magazine : журнал. — Ziff Davis, 2004. — Жовтень.
  30. ↑ Test Drive: Eve of Destruction // Official Xbox Magazine : журнал. — Future Publishing, 2004. — Грудень.
  31. ↑ Test Drive: Eve of Destruction Xbox Reviews (англ.). GameRankings. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2017.
  32. ↑ а б RichVGS (29 августа 2004). Test Drive: Eve of Destruction Review (Xbox) (англ.). XboxAddict.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 5 лютого 2017.
Література
  • Test Drive: Eve of Destruction Instruction Manual. — США. — Atari, 2004. — 25 с.(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Test_Drive:_Eve_of_Destruction&oldid=44031446