Thétis (Q134) — Вікіпедія

«Тетіс» (Q134)
Thétis (Q134)
Французький однотипний з «Тетіс» підводний човен «Доріс»
Служба
Тип/клас Прибережний підводний човен типу „Сірсе“ 600 серії
Держава прапора Франція Франція
Належність  Військово-морські сили Франції
Корабельня Chantiers Schneider et Cie, Шалон-сюр-Сон
Закладено 1 лютого 1924
Спущено на воду 30 червня 1927
Введено в експлуатацію 1 січня 1929
На службі 19291942
Загибель 27 листопада 1942 року затоплений у Тулоні. Піднятий 1 березня 1943 року, але затоплений під час бомбардування союзників
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва на Середземному морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 615 тонн (надводна)
776 тонн (підводна)
Довжина 62,48 м
Ширина 6,2 м
Висота 3,99 м
Технічні дані
Рухова установка Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни Schneider de 625 ch
2 × електродвигуни
Гвинти 2
Потужність 1200 к.с. (дизель)
1000 к. с. (електродвигун)
Швидкість 14 вузлів (26 км/год) (надводна)
7,5 вузлів (13,9 км/год) (підводна)
Дальність плавання 2000 миль (3600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна)
85 миль (157 км) на швидкості 5 вузлів (підводна)
Екіпаж 45 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 1 × 75-мм гармата modèle 1897
Торпедно-мінне озброєння 7 × 550-мм торпедних апаратів
13 торпед
Зенітне озброєння 2 × 13,2-мм великокаліберні кулемети M1929

«Тетіс» (Q134) (фр. Thétis (Q134) — військовий корабель, прибережний підводний човен типу «Сірсе» 600 серії військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.

Підводний човен «Тетіс» був закладений 1 лютого 1924 року на корабельні компанії Chantiers Schneider et Cie у Шалон-сюр-Сон. 30 червня 1927 року він був спущений на воду, а 1 січня 1929 року увійшов до складу ВМС Франції.

Історія служби

[ред. | ред. код]

«Тетіс» на початок Другої світової війни вже вважався застарілим. Корабель цього типу був розроблений незабаром після Першої світової війни, близько 1927 року, і після введення до строю в 1929 році тривалий час перебував в експлуатації.

На момент вступу Франції у Другу світову війну човен перебував у складі французького Середземноморського флоту в 13-му дивізіоні 5-ї ескадри 1-ї флотилії підводних човнів, дислокованої в Тулоні. 28 березня 1940 року «Тетіс» (з однотипними човнами «Сірсе», «Каліпсо» і «Доріс») вийшов з Орана з конвоєм 17-R, перетнувши Гібралтарську протоку й прибувши до Бреста.

8 травня 1940 року «Тетіс» разом з п'ятьма британськими та семи французькими підводними човнами[Прим. 1][1] вийшов на патрулювання у Північне море, північніше Фризьких островів, біля узбережжя Нідерландів, для забезпечення прикриття східного входу до Ла-Маншу, в очікуванні можливого вторгнення Німеччини в Англію.

25 травня човен приєднався до невеликого конвою, що складався з «Сірсе», «Каліпсо», «Тетіс» та плавучої бази підводних човнів «Жюль Верн», що плив від Росайта до Данді, до якого кораблі щасливо дісталися ввечері. 4 червня човен (разом з іншими французькими підводними човнами) вирушив у зворотний рейс до Франції.

18 червня 1940 року внаслідок наближення військ вермахту до порту Брест «Тетіс» евакуювали до Касабланки (разом з підводними човнами «Касаб'янка», «Сфакс», «Понселе», «Персе», «Аякс», «Сірсе», «Каліпсо», «Медузе», «Сібил», «Амазон», «Антіоп», «Орфей» і «Амфітріт»).

Після поразки Франції у Західній кампанії літом 1940 року корабель продовжив службу у складі військово-морських сил уряду Віші.

10 листопада 1942 року німецькі війська розпочали операцію із захоплення решти території Франції, й Гітлер віддав наказ негайно захопити французький флот силою.

27 листопада в ході затоплення французького флоту в Тулоні, французами були знищені 77 кораблів, у тому числі 3 лінійні кораблі, 1 гідроавіаносець «Командан Тест», 7 крейсерів, 15 есмінців, 13 міноносців, 6 шлюпів, 15 підводних човнів, 9 сторожових катерів, 19 допоміжних суден, 1 навчальний корабель, 28 буксирів і 4 кранів[Прим. 2]. П'яти підводним човнам вдалося вирватися в хаосі ситуації з бази, три досягли Північної Африки (два підводні човни дійшли до Алжиру: «Касаб'янка» і «Марсойн», один човен «Глорейкс» — Орану), човен «Іріс» дістався іспанської Барселони, і останній — «Венус» — змушений був затопитися в гирлі гавані.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. Discovery of Doris. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 17 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • François-Emmanuel Brézet, Histoire de la marine allemande: 1939—1945, Paris, Perrin, 1999, 398 p. ISBN 978-2-262-01337-0