USS Attu (CVE-102) — Вікіпедія

Авіаносець «Атту»
Авіаносець «Атту»
Служба
Тип/клас Ескортний авіаносець,
тип «Касабланка»
Держава прапора
Спущено на воду 27 травня 1944 року
Введено в експлуатацію 30 червня 1944 року
Виведений зі складу флоту знятий з озброєння 3 липня 1946 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 7 800 тонн (стандартна)
10 902 тонн (повна)
Довжина 156,1 м
Ширина 32,9 м
Осадка 6,3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 5-циліндрові парові машини типу «Unaflow», 4 котли
Потужність 9 000 к.с.(6 619 кВт)
Швидкість 20 вузлів
Автономність плавання 10 200 миль на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 860 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 1 127-мм гармата
16 40-мм зенітних гармат «Бофорс»
20 20-мм автоматів «Ерлікон»
Авіація 28 літаків

Авіаносець «Атту» (англ. USS Attu (CVE-102)) — ескортний авіаносець США часів Другої світової війни типу «Касабланка».

Історія створення

[ред. | ред. код]

Авіаносець «Атту» був закладений 16 березня 1944 року на верфі Kaiser Shipyards у Ванкувері під ім'ям Elbour Вау, але в процесі будівництва перейменований в Атту, на честь однойменного острова в Алеутському архіпелазі, де в травні 1943 року відбулась битва за Атту. Корабель був спущений на воду 27 травня 1944 року і вступив у стрій 30 червня 1944 року.

Історія служби

[ред. | ред. код]

Після вступу в стрій авіаносець здійснював перевезення літаків на тихоокеанський ТВД для потреб тактичної групи TF-38. 5 червня 1945 року авіаносець отримав штормові пошкодження.

Після закінчення війни авіаносець використовувався для повернення американських солдатів та моряків на батьківщину (операція «Magic Carpet»). За час операції корабель проплив більше 38 000 миль і перевіз на батьківщину більше 4 000 чоловік.

3 липня 1946 року «Атту» був виключений зі списків флоту та проданий приватному власнику для переобладнання в торгове судно. Перейменований в Gay (з 1948 року — Flying W). Передбачалось використовувати корабель для доставки озброєнь в ізраїль, але за цим призначенням корабель так і не використовувався. і в 1948—1949 роках був проданий на злам.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР.

Посилання

[ред. | ред. код]