Авіаносці типу «Сайпан» — Вікіпедія

Авіаносці типу «Сайпан»
Авіаносець «Сайпан»
Служба
Тип/клас Авіаносець
Держава прапора
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 15 118 тонн (стандартна)
18 750 тонн (повна)
Довжина 208,3 м
Ширина 23,4 м
Осадка 8,2 м
Бронювання пояс — 102-64 мм
траверзи — 102 мм
палуба — 64 мм
Технічні дані
Рухова установка 4 турбозубчаті агрегати «Genetal Electric», 4 парові котли «Babcock & Wicox»
Потужність 120 000 к.с.
Швидкість 32 вузли
Автономність плавання 11 700 миль на 14 вузлах
Екіпаж 1 821 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 40 40-мм зенітних гармат «Бофорс»
Авіація ('Планована)
36 винищувачів F6F «Хеллкет» та F4U «Корсар» ,
12 торпедоносців TBF «Евенджер»

Авіаносці типу «Сайпан» (англ. Saipan class) — серія легких авіаносців США часів Другої світової війни.

Представники

[ред. | ред. код]
Назва Номер Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля
Сайпан
Saipan
CVL-48 10 липня 1944 року 8 липня 1945 року 14 липня 1946 року Виключений зі списків у 1975 році
Райт
Wright
CVL-49 21 серпня 1944 року 1 вересня 1945 року 9 лютого 1947 року Виключений зі списків у 1977 році

Історія створення

[ред. | ред. код]

Спроєктовані у 1943 році для покриття імовірних втрат авіаносців типу «Індепенденс». Планувалось, що авіаносці типу «Сайпан» увійдуть у стрій в грудні 1945 року. У реальності авіаносці були побудовані після закінчення війни та не встигли взяти участь у бойових діях. З появою реактивної авіації кораблі морально застаріли, так як їх розміри не дозволяли приймати нові, набагато важчі літаки.

Конструкція

[ред. | ред. код]

За конструкцією авіаносці типу «Сайпан» аналогічні авіаносцям типу «Індепенденс», але створені на базі важких крейсерів «Балтимор» (англ. «Baltimore»).

Корпус

[ред. | ред. код]

Не відміну від авіаносців типу «Індепенденс», авіаносці типу «Сайпан» не мали булів та мали солідний броньований захист, який у загальних рисах відповідав захисту набагато більших авіаносців типу «Ессекс». Броньова 64-мм палуба розташовувалась нижче ангарної палуби; в кормі приміщення стернових машин прикривав коробчатий захист (102 мм — стінки, 64 мм — дах та 19 мм — дно). Товщина поперечних перебірок — від 37 до 102 мм. Броньової рубки не було. Протиторпедний захист був по суті спрощеним крейсерським варіантом. Порівняно з «Індепенденс» суттєво посилився захист авіаційного боєзапасу, а система його подачі на верхню палубу стала більш ефективною.

Політна палуба розміром 186,2 м х 24,4 м була посилена для використання літаків масою до 9 тонн. В носовій частині встановили дві катапульти H-II-1 (після Другої світової війни одну з них замінили на H-IV B). Два ліфта вантажопідйомністю до 13,6 т мали розміри 14,6×13,4 м. На кораблях були встановлені аерофінішери Mk-5-0. Одноярусний ангар мав розміри 88,6×20,7 м і висоту 5,4 м.

Запас авіаційного бензину становив 543 150 літрів.

Острівна надбудова за конструкцією була подібна до тих, що використовувались на ескортних авіаносцях типу «Комменсмент Бей».

Радіоелектронне обладнання

[ред. | ред. код]

Радіоелектронне обладнання на момент вступу у стрій: РЛС SP, SR-2 («Райт») або SK-2 («Сайпан»), станція постановки завад (РЕБ) — TDY.

Управління вогнем зенітної артилерії здійснювалось за допомогою директорів Mk-29. Пізніше радіообладнання авіаносців неодноразово змінювалось. В 1950-ті роки з обох кораблів демонтували першу димову трубу та зняли всі 20-мм зенітні автомати.

Енергетична установка

[ред. | ред. код]

На випробуваннях «Сайпан» при водотоннажності 17 490 т розвинув потужність 119 247 к.с. та швидкість 32, 26 вузлів. Фактична дальність плавання 14-вузловим ходом становила 11 700 миль.

Модернізація

[ред. | ред. код]

В середині 1950-х років планувалась перебудова авіаносців типу «Сайпан» в навчальні з кутовою палубою, проте вона так і не відбулась. В 1960-ті роки «Сайпан» був переобладнаний в корабель ретрансляції зв'язку «Арлінгтон» (англ. Arlington), кораблю був присвоєний індекс AGMR-2. «Райт» був переобладнаний в корабель стратегічного управління, індекс був змінений на CC-2.

Література

[ред. | ред. код]
  • Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Сайпан»

Див. також

[ред. | ред. код]