Всесвітня метеорологічна організація — Вікіпедія

Всесвітня метеорологічна організація
Абревіатура	WMO(англ.), OMM(фр.), OMM(ісп.), ВМО(рос.)
Тип	спеціалізоване агентство ООНd[1]
Засновано	23 березня 1950[2]
Засади	Convention of the World Meteorological Organizationd
Сфера	атомосферні наукиd, кліматологія і гідрологія[3]
Країна	Швейцарія
Штаб-квартира	Женева
Попередник	Всесвітня метеорологічна організація[d]
Офіс голови	президент ВМОd
Генеральний секретар	Петтері Таалас (2016)[4][5] і Celeste Saulod (1 січня 2024)[5]
Керівник	Abdulla Al Mandousd (травень 2023)[6]
Партнерство	Міжнародна організація цивільної авіації[7]
Материнська організація	Організація Об’єднаних Націй
Вебсайт: wmo.int
Нагороди LUI Che Woo Prized (2018) (2018)
Всесвітня метеорологічна організація у Вікісховищі

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) (англ. World Meteorological Organization (WMO)) — спеціалізована міжурядова організація ООН у сфері метеорології, заснована в 1950 році. З 1951 року ВМО є компетентним органом ООН з питань спостереження за станом атмосфери Землі та її взаємодії з океанами. Штаб-квартира ВМО знаходиться в Женеві, Швейцарська Конфедерація. 23 березня, в день коли набрала чинність Конвенція про заснування ВМО, відзначається Всесвітній метеорологічний день.

Станом на початок 2023, має 191 країну-члена і територію, серед яких є і Україна^[8].

Всесвітній метеорологічний конгрес скликається один раз на чотири роки для визначення політики та пріоритетів для Всесвітньої метеорологічної організації. Він затверджує довгострокові плани та бюджет, обирає президента і віцепрезидентів ВМО та членів Виконавчої Ради, і призначає Генерального секретаря.

З 1952 у Всесвітній метеорологічній організації було призначено п'ять Генеральних секретарів^[9]:

• Густав Свобода (1 січня 1952 – 31 грудня 1955);
• Девід Артур Дейвіс (1 січня 1956 – 31 грудня 1979);
• Аксель К. Він-Нільсен (1 січня 1980 року – 31 грудня 1983);
• Годвін Олу Патрік Обасі (1 січня 1984 року – 31 грудня 2003 року);
• Мішель Жарро (1 січня 2004 року – 31 грудня 2015 року).

В 2015, за результатами виборів на Всесвітньому метеорологічному конгресі, Генеральним секретарем ВМО на період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2020 року було обрано професора Петтері Тааласа, який надалі був перепризначений на другий чотирирічний термін, з січня 2020 по грудень 2023 року^[10].

Постійний представник України при Всесвітній метеорологічній організації призначається відповідним Указом Президента України^[11].

В системі ВМО також працює Всесвітня служба погоди, яка була створена в 1963 році та об'єднує служби погоди країн членів ВМО.

• Дата набуття Україною членства: 19.04.1948 р.
• Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Приєднання УРСР до Конвенції Всесвітньої метеорологічної організації від 22.09.1947.
• Статус членства: Повноправний член
• Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску
• Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Загальний фонд Державного бюджету України
• Вид валюти фінансових зобов'язань: Швейцарський франк
• Обсяг фінансових зобов'язань України (на 2017 рік): 68 278,70
• Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство закордонних справ України^[12].

• Проценко Г. Д. Метеорологія та кліматологія: навч. посіб. / Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. — К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. — 266 с.: рис., табл.

• Ю. С. Скороход. Всесвітня метеорологічна організація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Всесвітня метеорологічна організація у сестринських Вікіпроєктах
	Файли у Вікісховищі?

• Всесвітня метеорологічна організація [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Офіційний сайт ВМО [Архівовано 3 липня 2009 у Wayback Machine.]
• До Всесвітнього метеорологічного дня і Всесвітнього дня водних ресурсів [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]