Європейський бульвар (Дніпро) — Вікіпедія

Європейський бульвар
Дніпро
Вид на Європейський бульвар зі сторони вулиці Королеви Єлизавети ІІ
Вид на Європейський бульвар зі сторони вулиці Королеви Єлизавети ІІ
Вид на Європейський бульвар зі сторони вулиці Королеви Єлизавети ІІ
МісцевістьПоловиця
РайонШевченківський
Назва на честьЄвропи
Колишні назви
вулиця Залізна, вулиця Міронова
Загальні відомості
Дата початку забудови1790-ті роки
Протяжність155 метрів
Координати початку48°27′55″ пн. ш. 35°02′49″ сх. д. / 48.46528° пн. ш. 35.04694° сх. д. / 48.46528; 35.04694
Координати кінця48°27′59″ пн. ш. 35°02′53″ сх. д. / 48.46639° пн. ш. 35.04806° сх. д. / 48.46639; 35.04806
поштові індекси49000
Транспорт
Рухпішохідна
Покриттябруківка, тротуарна плитка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлівід №1 до №4
Аптеки«9-1-1»
Забудовамалоповерхова
Комерціяторговий центр «Europe», Varus
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr16199433
Мапа
CMNS: Європейський бульвар у Вікісховищі

Європейський бульвар — пішохідна вулиця у центрі Дніпра, що тягнеться від площі Героїв Майдану до вулиці Королеви Єлизавети Другої. Дніпряни часто помилковою називають бульвар Європейською площею, нерідко ця форма використовується і місцевими ЗМІ [1][2]. Загальна довжина бульвару 155 метрів, що робить його однією з найкоротших вулиць міста.

Історія

[ред. | ред. код]
Торговий центр «Europe», вид зі сторони площі Героїв Майдану

Розташований на території козацької слободи Половиця, Європейський бульвар був забудований ще у XVIII сторіччі, до заснування Катеринослава. Перша відома назва вулиці — Залізна[3]. За часів Імперії вона починалася від Катерининського проспекту і прямувала до Дніпра.

На розі Центральної та Залізної вулиці (тепер Європейського бульвару) караїмська громада звела синагогу, що була знесена вже радянською владою.[4]

У середині 1960-х вулицю перейменовано на честь загиблого управлінця КДБ Миколи Міронова[5].

У 1990-ті квартал вулиці Миронова (між Центральною та Глінки) займав «Катеринославський» ринок. Міська влада неодноразово намагалася закрити його, утім успіху досягла лише восени 2003[6]. Після капітальної реконструкції у 2005 році частина вулиці Міронова, звільнена від ринку, була виокремлена у пішохідний Європейський бульвар. Тоді ж було відкрито, зведений за проектом Олександра Дольника, торговий центр «Europe».

У 2013-2014, під час Революції Гідності, на Європейському бульварі збиралися на мітинги дніпряни-прихильники Євромайдану[7].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 28 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Выяснилось, кто владеет старинным особняком на месте первой Думы Екатеринослава. Gorod.dp.ua. Процитовано 4 грудня 2020.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 28 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. http://gorod.dp.ua/news/288
  7. Євромайдан у Дніпропетровську перенесли через ярмарок. Радіо Свобода. 28 листопада 2013. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.