Єсаулівська волость — Вікіпедія

Єсаулівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Міуського, потім Таганрізького округу Області Війська Донського з центром у слободі Єсаулівка.

Станом на 1873 рік складалася зі слободи та 5 селищ. Населення — 4005 осіб (2040 чоловічої статі та 1965 — жіночої), 603 дворових господарств і 31 окремий будинок^[1].

Поселення волості:

• Єсаулівка — слобода над річкою Мало-Крепінська за 150 верст від окружної станиці, 758 осіб, 101 дворове господарство та 9 окремих будинків, у господарствах налічувалось 34 плуги, 88 коней, 137 пар волів, 525 овець;
• Новонадеждівка — селище над річкою Мало-Крепінська за 150 верст від окружної станиці, 529 осіб, 71 дворове господарство й 3 окремих будинки;
• Мало-Крепінський — селище над річкою Мало-Крепінська за 158 верст від окружної станиці, 782 особи, 125 дворове господарство й 4 окремих будинки;
• Олексієво-Нагольчинський — селище над річкою Нагольчик за 150 верст від окружної станиці, 1276 осіб, 210 дворових господарств й 11 окремих будинків;
• Верхньо-Нагольчинський — селище над річкою Нагольчик за 158 верст від окружної станиці, 563 особи, 87 дворових господарств й 3 окремих будинків;
• Васильєв — селище над річкою Нагольчик за 157 верст від окружної станиці, 106 осіб, 20 дворових господарств й окремого будинку;

• рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с.

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.