Картушине (село) — Вікіпедія

село Картушине
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Ровеньківський район
Тер. громада Ровеньківська міська громада
Код КАТОТТГ UA44080030140049547
Основні дані
Засноване 1780
Населення 951
Площа 1,537 км²
Густота населення 618,74 осіб/км²
Поштовий індекс 94666
Телефонний код +380 6431
Географічні дані
Географічні координати 48°11′10″ пн. ш. 39°15′21″ сх. д. / 48.18611° пн. ш. 39.25583° сх. д. / 48.18611; 39.25583
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Водойми р. Велика Кам'янка
Місцева влада
Адреса ради 94665, c. Ребрикове, вул. Радянська, 10а
Карта
Картушине. Карта розташування: Україна
Картушине
Картушине
Картушине. Карта розташування: Луганська область
Картушине
Картушине
Мапа
Мапа

Карту́шине — село в Україні, у Ровеньківській міській громаді Ровеньківського району Луганської області. Населення становить 951 особу. Орган місцевого самоврядування — Ребриківська сільська рада.

Географії

[ред. | ред. код]

Село Картушине розташоване на річці Мала Кам'янка. Сусідні населені пункти: смт Ясенівський (вище за течією Малої Кам'янки), Кам'яне, села Залізничне, Лобівські Копальні на південному заході, смт Картушине на півдні, Новоукраїнка (вище за течією Малої Кам'янки), села Вербівка на південному сході, Мечетка на сході, Кам'янка та Паліївка на північному сході, Ребрикове (нижче за течією Малої Кам'янки), Македонівка та Шовкова Протока на півночі, Зеленодільське, Оріхівка, Червона Поляна на північному заході, Зелений Курган, селище Ковпакове та смт Щотове на заході.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1873 рік у слободі, центрі Картушинської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 1302 особи, налічувалось 172 дворових господарства та 2 окремих будинки[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1361 особи (709 чоловічої статі та 652 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 951 особу, з них 90,85% зазначили рідною українську мову, а 9,15% — російську[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 235)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-52. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]