Абрантеш — Вікіпедія

Абра́нтеш
—  Муніципалітет  —
Донжон Абрантеського замку
Донжон Абрантеського замку
Донжон Абрантеського замку
Прапор
Прапор
Герб Абра́нтеш }}}
Герб
Країна Португалія Португалія
Регіон Центр
Округ Сантарен
Муніципалітет
Парафії 13 парафій
Уряд
 - Президент
Площа
 - Повна 714,69 км²
Населення (2011)
 - Усього 39 325
 - Густота 55/км²
Часовий пояс WET (UTC±00:00)
 - Літній час WEST (UTC+01:00)
Поштовий індекс 2200
Код LAU 1401
Покровитель святий Вікентій
Місцеве свято 14 червня
Вебсайт: Офіційний сайт
Розташування Абра́нтеш
Абра́нтеш на мапі Португалії
Абра́нтеш на мапі Португалії
Мапа

Абра́нтеш (порт. Abrantes; МФА[ɐ.ˈbɾɐ̃.tɨʃ][1]) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Сантарен. Розташований у центральній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Сантаренської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1179 року. Поділяється на 13 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Рібатежу. Площа муніципалітету — 714,69 км², населення муніципалітету — 39325 ос. (2011); густота населення — 55,02 осіб/км² . Патронсвятий Вікентій. Святковий день муніципалітету — 14 червня. Поштовий індекс — 2200. Код місцевої адміністративної одиниці — 1401. Складова статистичного регіону Центр.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Абра́нтеш (порт. Abrantes, МФА[ɐ.ˈbɾɐ̃.tɨʃ], [абра́нтиш]) — сучасна португальська назва.
  • Абра́нтес (ісп. і ст.-порт. Abrantes, МФА[a.ˈβɾãn̪.tes][2]) — старопортугальська і сучасна іспанська назва.
  • Аура́нтес, або Авра́нтес (лат. Aurantes) — середньовічна латинська назва; ймовірно походить від покладів золота (лат. aurum) в долині річки Тежу[3].

Географія

[ред. | ред. код]

Абрантеш розташований в центрі Португалії, на північному сході округу Сантарен.

Місто розташоване за 50 км на північний схід від міста Сантарен на березі річки Таг.

Абрантеш межує на півночі з муніципалітетами Віла-де-Рей, Сардуал і Масан, на сході — з муніципалітетом Гавіан, на півдні — з муніципалітетом Понте-де-Сор, на заході — з муніципалітетом Шамушка, Конштансія, Віла-Нова-да-Баркіня і Томар.

Історія

[ред. | ред. код]

Абрантеш сформувався в середині ХІІ століття як військове поселення при Абрантеському замку. Він був португальським форпостом на річці Тежу і служив захистом Сантарена від південних маврів. 1173 року португальський король Афонсу І дарував місцевий замок Ордену святого Якова, а 1179 року надав поселенню Абрантеш форал, яким визнав за ним статус містечка та муніципальні самоврядні права[4].

У ХІІІ—XIV Абрантеш став одним із важливих торговельно-транспортних центрів Португальського королівства. На південному березі Тежу діяв річковий порт. До містечка суходолом прибували товари з провінції Алентежу, які далі по річці переправлялися до Лісабона. На зворотному шляху купецькі човни привозили крам, необхідний тутешнім міщанам і селянам[4].

1281 року португальський король Афонсу ІІІ дарував прибутки з Абрантеша своїй дружині, королеві Ізабелі. Відтоді склався звичай, згідно з яким португальські королеви традиційно опікувалися містечком.

У період міжкоролів'я 1382—1385 років мешканці Абрантеша підтримали майбутнього короля Жуана І. Саме з цього містечка він і його вірний полководець Нуну Перейра вирушили на доленосну битву при Алжубарроті[4]. Цей епізод оспіваний у національній епопеї «Лузіади» Луїша де Камоенша[4][5].

1476 року Лопу де Алмейда, батько першого віце-короля Індії, отримав титул графа Абрантеського й став патріархом так званого Абрантеського дому[4].

1518 року португальський король Мануел I видав оновлений форал Абрантешу, підтвердивши його права на самоврядування[4].

На початку Реставраційної війни 1640—1668 років Абрантеш виявився першим після Лісабона містечком, яке підтримало нового короля Жуана IV. 1641 року поселення було нагороджене почесним титулом — «значне містечко Абрантеш» (порт. Notável Vila de Abrantes)[4].

23 листопада 1807 року Абрантеш захопили французькі війська під командуванням генерала Жюно в ході вторгнення до Португалії. За успішно проведений похід, що завершився практично безкровною окупацією країни, Наполеон нагородив генерала титулом герцога Абрантеського. Оскільки португальські чиновники продовжили служити французам в Абрантеші так само, як до того служили португальському монаршому дому в Лісабоні, це породило популярний у той час каламбур: «Tudo como dantes, Quartel General em Abrantes!» (Все як раніше, лиш штаб-квартира в Абрантеші)[4].

22 серпня 1808 року в Абрантеші було відновлено португальський суверенітет за умовами Сінтрської конвенції.

14 червня 1916 року Абрантеш отримав статус міста. Щорічно цього дня відмічається день муніципалітету[4].

Населення

[ред. | ред. код]
Кількість мешканців[6]
1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011
20 303 22 170 24 671 27 453 32 322 34 367 39 327 45 332 48 925 51 869 48 675 48 653 45 697 42 235 39 325

Парафії

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]
  • Луїш (1506—1555) — герцог Безький.
  • Фернанду (1507—1534) — герцог Гуардський.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
  2. Spanish phonetic transcription translation // EasyPronunciation.com.
  3. Abrantes // Portugal: diccionario... 1904. V. I., p. 18.
  4. а б в г д е ж и к História [Архівовано 8 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Câmara Municipal de Abrantes.
  5. Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема / Перекл. з порт. М. Литвинця; Передм. О. Гончара; Післям. О. Алексеєнко. К.: Дніпро, 1987. С. 149 (Пісня 4:23)
  6. Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абрантеш