Сантіагу-ду-Касен — Вікіпедія
Сантіа́гу-ду-Касе́н | |||
---|---|---|---|
— Муніципалітет — | |||
| |||
Країна | Португалія | ||
Регіон | Алентежу | ||
Округ | Сетубал | ||
Муніципалітет | |||
Парафії | 8 парафій | ||
Уряд | |||
- Президент | |||
Площа | |||
- Повна | 1059,77 км² | ||
Населення (2011) | |||
- Усього | 6403 | ||
- Густота | 6/км² | ||
Часовий пояс | WET (UTC±00:00) | ||
- Літній час | WEST (UTC+01:00) | ||
Поштовий індекс | 7540 | ||
Код LAU | 1509 | ||
Покровитель | святий Яків | ||
Місцеве свято | 25 червня | ||
Вебсайт: Офіційний сайт | |||
Сантіа́гу-ду-Касе́н на мапі Португалії | |||
Сантіа́гу-ду-Касе́н (порт. Santiago do Cacém; МФА: [sɐ̃.ti.ˈa.gu du kɐ.ˈsɐ̃j][1], Сантіа́гу-ду-Касе́йн) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Сетубал. Розташований у південно-західній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Сетубальської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1186 року. Поділяється на 8 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Нижнє Алентежу. Площа муніципалітету — 1059,77 км², населення муніципалітету — 6403 ос. (2011); густота населення — 6,04 осіб/км² . Патрон — святий Яків. Святковий день муніципалітету — 25 червня. Поштовий індекс — 7540. Код місцевої адміністративної одиниці — 1509. Складова статистичного регіону Алентежу.
- Сантіагу-ду-Касен (порт. Santiago do Cacém, стара орфографія: порт. São Thiago do Cacem) — сучасна португальська назва.
Сантіагу-ду-Касен розташований на заході Португалії, на півдні округу Сетубал.
Сантіагу-ду-Касен межує на півночі з муніципалітетом Грандола, на північному сході — з муніципалітетом Феррейра-ду-Алентежу, на сході — з муніципалітетом Алжуштрел, на півдні — з муніципалітетами Оріке і Одеміра, на заході — з муніципалітетом Сінеш. На заході омивається водами Атлантичного океану.
Єдиний муніципалітет у всьому Алентежу, що у своєму підпорядкуванні має два міста.
Перша згадка про Сантіагу-ду-Касен датована 1186 роком.
1512 року португальський король Мануел I надав Сантіагу-де-Касену форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Статус міста — з 1991 року.
Кількість мешканців[2] | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
4 439 | 4 841 | 5 628 | 7 738 | 12 057 | 15 001 | 21 030 | 26 104 | 29 719 | 35 088 | 5 905 | 88 052 | 85 768 | 79 012 | 78 764 |
- Абела
- Алваладе (порт. Alvalade) (селище з 1510 року)
- Серкал-ду-Алентежу (порт. Cercal do Alentejo) (селище з 1991 року)
- Ермідаш-Саду (порт. Ermidas-Sado) (селище з 2001 року)
- Санта-Круж (порт. Santa Cruz)
- Сантьяґу-ду-Касень (порт. Santiago do Cacém)
- Сан-Бартоломеу-да-Серра (порт. São Bartolomeu da Serra)
- Сан-Домінгуш (порт. São Domingos)
- Сан-Франсішку-да-Серра (порт. São Francisco da Serra)
- Вале-де-Агуа (порт. Vale de Água)
- Віла-Нова-де-Санту-Андре (порт. Vila Nova de Santo André) (місто з 2003 року)
Економіка муніципалітету представлена харчовою промисловістю, сільським господарством, торгівлею, транспортом, рибальством і туризмом.
Серед архітектурних пам'яток особливе місце займає фортеця (порт. Castelo de Santiago do Cacém).
Місто як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднане з Лісабоном та Алгарве платною швидкісною автомагістраллю А-2, має залізничну станцію.
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.]
- São Thiago do Cacem Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1912. — Vol. VI. — P. 733-735.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1862. — Vol. 3. — P. 28-33.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сантіагу-ду-Касен