Каштру-Марин — Вікіпедія
Каштру-Марин | |||
---|---|---|---|
— Муніципалітет — | |||
Міський замок і церква | |||
| |||
Країна | Португалія | ||
Регіон | Алгарве | ||
Округ | Фару | ||
Муніципалітет | |||
Парафії | 4 парафії | ||
Уряд | |||
- Президент | |||
Площа | |||
- Повна | 300,84 км² | ||
Населення (2011) | |||
- Усього | 6747 | ||
- Густота | 22,4/км² | ||
Часовий пояс | WET (UTC±00:00) | ||
- Літній час | WEST (UTC+01:00) | ||
Поштовий індекс | 8950 | ||
Код LAU | 0804 | ||
Покровитель | Діва Марія | ||
Місцеве свято | 24 червня | ||
Вебсайт: Офіційний сайт | |||
Каштру-Марин на мапі Португалії | |||
Каштру-Марин (порт. Castro Marim; МФА: [ˈkaʃ.tɾu mɐ.ˈɾĩ][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в окрузі Фару. Розташований у південній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Алгарве. Належить до Фаруської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1277 року. Поділяється на 4 парафії. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Алгарве. Площа муніципалітету — 300,84 км², населення муніципалітету — 6747 ос. (2011); густота населення — 22,43 осіб/км² . Патрон — Діва Марія. Святковий день муніципалітету — 24 червня. Поштовий індекс — 8950. Код місцевої адміністративної одиниці — 0804. Складова статистичного регіону Алгарве.
Каштру-Марин розташований на півдні Португалії, на сході округу Фару, на португальсько-іспанському кордоні.
Каштру-Марин межує на півночі з муніципалітетом Алкотін, на сході — з Іспанією, на півдні — з муніципалітетом Віла-Реал-де-Санту-Антоніу, на заході — з муніципалітетом Тавіра. На півдні омивається водами Атлантичного океану.
За колишнім адміністративним поділом селище належало до провінції Алгарве — сьогодні це однойменний регіон і субрегіон.
Каштру-Марин був заснований тамплієрами.
1277 року португальський король Афонсу III надав Каштру-Марину форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Каштру-Марин розвивався в комерційному відношенні завдяки своєму прикордонному розташуванню. Між 1319 і 1356 роками тут базувався Орден Христа.
Кількість мешканців[2] | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
7 046 | 7 792 | 8 370 | 8 308 | 8 908 | 8 290 | 9 402 | 9 717 | 9 810 | 9 992 | 7 462 | 7 297 | 6 803 | 6 593 | 6 747 |
- Азіньял (порт. Azinhal)
- Алтура (порт. Altura)
- Каштру-Марин (порт. Castro Marim)
- Оделейте (порт. Odeleite)
Економіка району головним чином представлена рибальством, сільським господарством та туризмом. Має три пляжі на узбережжі Атлантичного океану: порт. Praia Verde, Praia do Cabeço, Praia de Alagoa.
Селище як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу: з'єднане з Фару швидкісною автомагістраллю А-22 (відоміша як «Via do Infante»), з Лісабоном — А-2, з провінцією Алентежу — національною автомобільною дорогою IC-27 (N-122), з Іспанією — міжнародним мостом через річку Гуадіану.
Серед архітектурних пам'яток особливий інтерес викликають дві фортеці (порт. Castelo de Castro Marim, Forte de São Sebastião), декілька церков та каплиць як у самому селищі так і на території муніципалітету (порт. Igreja de Santo António, Igreja de São Sebastião, Igreja de Nossa Senhora dos Mártires), міжнародний міст через річку Гуадіану.
Поблизу селища знаходиться природний заповідник: порт. Reserva Natural do Sapal de Castro Marim[3] — відомий своїми вдало розташованими майданчиками для спостереження за рідкісними птахами; а також два водосховища: порт. Barragem de Odeleite, Barragem do Beliche[4].
- Вигляд з фортеці
- Млин
- Вигляд на міжнародний міст через річку Гуадіану
- Фортеця Св. Севастіана
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [Архівовано 10 Липня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Sapal de Castro Marim [Архівовано 23 Січня 2009 у Wayback Machine.](порт.)
- ↑ Фотографії водосховища Беліш. Архів оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 28 листопада 2008.
- Castro Marim Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 940-942.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 1. — P. 118-120.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каштру-Марин
- Офіційний сайт [Архівовано 20 Квітня 2005 у Wayback Machine.]