Алеф — Вікіпедія

Фінік. Гебр. א Арам. Сир. ܐ Арабська ا
IPA	ʔ, a
Позиція	1
Числове значення	1
Похідні
Грецька Α Латина A Кирилиця А

А́леф (івр. אׇ֫לֶף‎)  — перша літера гебрейської абетки. Знак з аналогічною назвою присутній також в інших семітських абетках (фінікійській, арабській та ін.). У давньогебрейській мові літера алеф позначала гортанну змичку, звук, практично відсутній в українській мові. У сучасному ізраїльському івриті літера «Алеф», зазвичай, не вимовляється. Назва літери походить від західно-семітського слова, символу бика. Накреслення літери походить від протосинайського зображення, на основі ієрогліфа, яким зображували голову бика.

У давнину гебреї, подібно багатьом іншим народам, не використовували спеціальних символів для рахунку — цифр — записуючи числа літерами, використовуючи числові значення літер (гематрія) у містичних традиціях, релігійних текстах, у календарі та навіть у сучасній розмовній мові івриті. Гематрія літери Алеф — 1.

У каббалі ця літера позначає Ейн-соф (івр. אינסוף‎) — безмежну, чисту божественність. Форма канонічної літери алеф (прийнята для переписування сувоїв святих гебрейських текстів) розглядається як поєднання двох літер літер йод (однієї у прямому написанні згори та другої у зворотному написанні знизу), розділених нахиленою літерою вав, з чого виводиться її гематрічна еквівалентність тетраграматону та зв'язок з розділенням вод в описі створення світу на початку книги Буття^[1][2].

У теорії множин Алеф позначає кардинальне число нескінченної множини.

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2013)

Літерою Алеф названа книга «El Aleph» (1949) аргентинського прозаїка та поета Хорхе Луїса Борхеса.

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2013)

• Гебрейська абетка
• Аліф
• Альфа

• Алеф — Таємниці гебрейської абетки^{[недоступне посилання з червня 2019]}

• Алеф [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ

Це незавершена стаття про писемність або літеру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.