Андріївка (селище, Волноваський район) — Вікіпедія

селище Андріївка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район Волноваський район
Тер. громада Мирненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14040090020019228
Основні дані
Засновано 1882 (142 роки)
Статус із 2024 року
Площа 2,251 км²
Населення 2616 осіб (01.01.2018)[1]
Густота 1162,1 осіб/км²;
Поштовий індекс 87120—87121
Телефонний код +380 6279
Географічні координати 47°27′32″ пн. ш. 37°39′16″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 194 м
Водойма р. Кічіксу


Відстань
Найближча залізнична станція: Карань
До райцентру:
 - фізична: 20,5 км
 - автошляхами: 30,8 км
До обл. центру:
 - фізична: 59,3 км
 - залізницею: 80 км
 - автошляхами: 74,5 км
Селищна влада
Адреса 87120, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Андріївка, вул. Миру, 1
Голова селищної ради Калиниченко Василь Іванович
Карта
Андріївка. Карта розташування: Україна
Андріївка
Андріївка
Андріївка. Карта розташування: Донецька область
Андріївка
Андріївка
Мапа

Андріївка у Вікісховищі

Андрі́ївка (до 1946 року — Карань) — селище в Україні, у Мирненській селищній громаді Волноваського району Донецької області.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до Бойківського становить 30 км і проходить автошляхом територіального значення Т 0512. У селищі розташована залізнична станція Карань. Селище межує з селом Анадоль Волноваського району Донецької області.

В Андріївці діє елеватор, щебеневий завод. Є поштове відділення, середня школа І—ІІІ ступенів (заснована у 1939 році), амбулаторія, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване 1882 року.

1938 року набуло статусу селища міського типу.

Впродовж 19401950-х років смт було районним центром.

4 вересня 2014 року, під час виконання бойового завдання, біля смт Андріївка загинув солдат 28-ї ОМБр Кирило Григорюк.

У грудні 2014 року Андріївка була передана з Тельманівського району (нині ліквідованого — Бойківського району) до складу Волноваського району.

З 2024 року — селище.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
російська 2851 85.28%
українська 485 14.51%
білоруська 3 0.09%
вірменська 1 0.03%
грецька 1 0.03%
інші/не вказали 2 0.06%
Усього 3343 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 3343 особи, із них 14,51 % зазначили рідною мову українську, 85,28 % — російську, 0,09 % — білоруську, 0,15 % — грецьку та вірменську мови[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 травня 2022. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]