French
DeutschБТС-4 — Вікіпедія
| БТС-4 | |
|---|---|
 БТС-4, який застосовувався у ліквідації Чорнобильської катастрофи, м. Чорнобиль | |
| Тип | Танковий тягач |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1967 — т. ч. |
| Оператори |  Росія Уганда Україна |
| Війни | Війна в Афганістані (1979—1989) Перша російсько-чеченська війна Російсько-українська війна (з 2014) |
| Історія виробництва | |
| Виробник |  СРСР |
| Виготовлення | із 1965 |
| Характеристики | |
| Вага | 31,4 т |
| Довжина | 7 170 мм |
| Ширина | 3 270 мм |
| Висота | 3 020 мм |
| Обслуга | 2 особи |
| Броня | Лоб: 90 мм/град. |
Другорядне озброєння | 1 x 7,62-мм РПК |
| Двигун | дизельний В-54-Э 520 к.с. |
| Питома потужність | 16,56 к.с./т |
| Підвіска | тиск на ґрунт: 0,71 кг/см² |
| Дорожній просвіт | 460 мм база: 3 800 мм колія: 2 640 мм |
| Швидкість | шосе: 50 км/год |
| Прохідність | підйом: 30° рів: 2,85 м брід: 1,3 м (5 м із ОПВТ) |
 БТС-4 у Вікісховищі | |
БТС-4 — радянський броньований тягач. Розроблений на базі середнього танка Т-44М у 5-му Проєктно-технологічному бюро. Призначений для евакуації аварійних танків із поля бою із зони дії вогню супротивника.
Розробкою займалося 5 Проєктно-технологічне бюро (наразі 482 Конструкторсько-технологічний центр бронетанкової техніки у Києві).[1] Тягач розроблено 1965 року. На озброєння прийнято наказом Міністерства оборони СРСР від 11 листопада 1967 року.[2]
У носовій частині корпусу розміщено відділення управління, в якому знаходиться екіпаж, що складається із двох осіб. У середній частині розташована вантажна платформа та тягова лебідка.[2] Довжина тросу лебідки 200 метрів, а тягове зусилля складає 30 тонн.[3]
У кормовій частині корпусу є відкидний сошник. Попереду платформи з лівого боку встановлена розбірна кран-стріла.[2]
До комплекту постачання входив ручний кулемет Калашникова (РПК), боєкомплект якого складав 1000 набоїв.[3] Також як особиста зброя екіпажу використовувалися два автомати Калашникова АК.
- БТС-4А — модифікація БТС-4 на шасі середнього танка Т-54.
- БТС-4В — модифікація БТС-4 на шасі ракетного танка ВТ-1.
- БТС-4Г — модифікація БТС-4 на шасі середнього танка Т-55.
- БТС-4АМ (БТС-4М) — модифікація БТС-4 на шасі середнього танка Т-55А.
- БТС-4Д (БТС-4АД) — модернізація БТС-4 за результатами бойових дій в Афганістані.
У жовтні 2021 року Львівський бронетанковий завод виготовив для Збройних сил України кілька модернізованих БТС-4 (на які були встановлені ведучі колеса та гусеничні стрічки від танка Т-80).[4].
- Війна в Афганістані (1979—1989)[7]
- Перша російсько-чеченська війна[8]
- Російсько-українська війна (з 2014) (під час російського вторгнення в Україну українські військові захопили оддин російський тягач БТС-4А[9])
- ↑ Бронированный тягач БТС-4 (рос.). Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ а б в Гусеничный бронетягач БТС-4 (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ а б А. В. Карпенко, Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905—1995), стр. 461
- ↑ Львівський БТЗ відновив для військових партію броньованих тягачів. ukroboronprom.com.ua (укр.). Укроборонпром. 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Stockholm Internation Peace Research Institute — Arms Transfers Database (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 6 травня 2012.
- ↑ Карабах воюет советским. — Газета.ру, 2016. — № 04 (04). Архівовано з джерела 10 травня 2016.
- ↑ БРОНЕТАНКОВАЯ ТЕХНИКА В АФГАНИСТАНЕ (1979—1989) (рос.). Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 19 серпня 2011.
- ↑ Опыт, оплаченный кровью: ТЕХНИЧЕСКОЕ ЗАМЫКАНИЕ — Журнал «Братишка» (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 січня 2013.
- ↑ Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. oryxspioenkop.com. Oryx. Процитовано 18 січня 2023.
- А. В. Карпенко. Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905-1995) // — Санкт-Петербург : «Невский Бастион», 1996. — 10000 прим.
- Тягачи БТС-4 и БТС-4А. Техническое описание и инструкция по эксплуатации / Под ред. Голикова В. В. — М. : Военное издательство Министерства обороны СССР, 1976. — 414 с.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||