French
DeutschБойківщина (село) — Вікіпедія
| село Бойківщина | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Тер. громада | Драбівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040070030047070 |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | 17 століття |
| Населення | 1580 (на 2013 рік) |
| Площа | 4,32 км²[1] |
| Поштовий індекс | 19853 |
| Телефонний код | +380 4738 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°54′39″ пн. ш. 32°15′4″ сх. д. / 49.91083° пн. ш. 32.25111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 112 — 116 м[2] |
| Водойми | річка Кропивна |
| Відстань до обласного центру | 53,8 (фізична) км[3] |
| Відстань до районного центру | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | смт. Драбів |
| Карта | |
  Бойківщина | |
 Бойківщина | |
| Мапа | |
 | |
Бойківщи́на — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Драбівської селищної громади.
Розташоване в долині річки Кропивна за 12 км від селища Драбів. Село простяглося вздовж залізниці Москва — Одеса між станціями Драбове-Барятинське й Мехедівка.
Засновано село у 17 столітті. За легендою в далекому минулому тут оселився козак Іван Бойко і заснував хутір, який згодом назвали Бойків Хутір. Після його смерті землі купив козак на ім'я Вітер, який назвав село Вітровка. З часом село змінювалось, тут жили майстри, що виготовляли взуття, звідси назва Чобітки. Згодом відновили стару назву видозмінивши — Бойківщина.
Селище є на мапі 1826—1840 року[4].
Була приписана до Успенської церкви у Деркачівці[5] та Вознесінської в Благовіщінському[6], як Бойкова Слобода 1796, 1815—1859 та у 1882—1905 роках мала Петропавлівську церкву[7][8][9].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
У радянсько-німецькій війні на боці СРСР брало участь 252 жителі села, з них 119 нагороджено бойовими орденами і медалями. На честь 104 односельців, яні загинули в боях проти нацизму, височить монумент Слави.
Станом на 1972 рік в селі проживало 1 239 осіб, на території села містилася центральна садиба колгоспу імені 40-річчя Жовтня, що обробляв 2,3 тисяч га землі, у тому числі — 2,2 тисяч га орної. Колгосп був репродуктором молодняка свиней для спеціалізованих господарств району.
В селі працювали восьмирічна школа, де навчалося 200 учнів, будинок культури на 350 місць з стаціонарною кіноустановкою, 2 бібліотеки з книжижковим фондом 11 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, продмаг, сільмаг, відділення зв'язку.
У селі працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (двоповерхова, газифікована в березні 2007 року), дошкільна установа «Оленка» (побудована 1989 року), бібліотека, Будинок культури, 2 приватних магазини, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку.
На території сільської ради орендують землі СТОВ «Хлібодар», СТОВ «Колос», ФГ «Ленора», ФГ «Арій», працюють ФГ «Оксана», ФГ «ІВО», група компаній «Кернел», працюють 35 одноосібників.
Населення — 1580 чоловік (на 2013 рік).
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 696 | 97,48 % |
| Російська | 10 | 1,40 % |
| Інше | 8 | 1,12 % |
| Разом | 714 | 100,00 % |
Уродженцем села є Назаренко Василь Романович — головний металург науково-технічного центру «Булат НВР»; кандидат технічних наук[11].
- ↑ who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 12 червня 2008.
- ↑ Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 вересня 2007.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.451 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст.536 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.453 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Відомості про авторів (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2021. Процитовано 26 грудня 2019.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
 Населені пункти Драбівського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | Ашанівка · Бондарівка · Вишневе · Драбове-Барятинське · Квітневе · Козорізи · Кононівка · Рецюківщина · Червона Дача |
| Села | Безбородьки · Безпальче · Бирлівка · Білоусівка · Богданівка · Бойківщина · Великий Хутір · Вершина-Згарська · Гай · Гречанівка · Демки · Жорнокльови · Золотоношка · Кантакузівка · Ковалівка · Ковтунівка · Козаче · Коломиці · Кононівка · Криштопівка · Левченкове · Мехедівка · Митлашівка · Михайлівка · Мойсівка · Нехайки · Новомиколаївка · Олімпіадівка · Остапівка · Павлівщина · Перервинці · Перше Травня · Погреби · Привітне · Рождественське · Свічківка · Степанівка · Тополі · Хомівщина · Шрамківка · Яворівка |
