Тарасівка (Золотоніський район) — Вікіпедія
село Тарасівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Золотоніський район |
Тер. громада | Чорнобаївська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA71040190210018867 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1921 |
Населення | 495 |
Поштовий індекс | 19913 |
Телефонний код | +380 4739 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′21″ пн. ш. 32°27′18″ сх. д. / 49.75583° пн. ш. 32.45500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 103 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | смт. Чорнобай |
Карта | |
Мапа | |
Тара́сівка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Чорнобаївської селищної громади. Розташоване за 20 км від центру громади, між селами Богодухівка та Нове Життя.
Село утворено в 1921 р. на землях так званих столипінських хуторів, які відносилися до Богодухівського повіту. Землі наділяли молодим сім'ям, вихідцям з Богодухівки. Ділили на кожного члена сім'ї по десятині. Були й такі, що копали землянки і в них жили. Село було розбите на хутори. Лише в 1939 році відбулася перебудова й утворилося село, яке є і нині. Серед перших жителів села були Зелений К. М., Волошин У. С., Волошин Н. С., Назаренко П. М.
У 1929 р. організовано колгосп «Боротьба». У кінці 1935 колгосп перейменовано на колгосп імені Сталіна, головою якого був Гаркавенко Ф. І.
У 1932—1933 рр. від голоду померло 94 жителі села.
З вересня 1941 р. по вересень 1943 р. село було під окупацією німців.
Школу в селі було збудовано в 1923 р. за кошти самообкладання, а до того діти навчалися у хаті Улити Волошин.
У роки Другої світової війни загинуло 86 жителів села.
У 1958 р. колгосп об'єднався з сусіднім колгоспом «Шлях до комунізму», який у 1959 р. отримав назву «Пам'яті Леніна». Найбільший внесок у колгоспне виробництво та окультурення села зробив голова колгоспу Матюша П. С., який керував колгоспом в 1985—1994 рр. За цей період у селі проведено водогін, заасфальтовано вулиці, побудовано автобусну зупинку, арку села Тарасівка, встановлено гранітний знак померлим під час голодомору, побудовано магазин.
У 2004 р. силами кооперативу було проведено у село газ.
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 529 | 98,33 % |
Інше | 9 | 1,67 % |
Разом | 538 | 100,00 % |
В поселенні народилась:
- Науменко Віра Орестівна (* 1951) — український педагог.
Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|