Бойченко Олександр Володимирович — Вікіпедія

Олександр Володимирович Бойченко
Олександр Володимирович Бойченко
	Олександр Бойченко (Київ, 2015)
Псевдонім	Віта Бревіс
Народився	15 грудня 1970 (53 роки); Чернівці, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	літератор
Сфера роботи	теорія літератури, літературна критика, есей, переклади з польськоїd, переклади на українськуd, політика і коментар[d]
Alma mater	Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Мова творів	українська
Роки активності	1992- по сьогодні
Жанр	есеїстика, колумністика, літературна критика, переклад
Magnum opus	«Щось на кшталт шатокуа»
Премії	Лауреат премії Книжка року ; Премія імені Юрія Шевельова (2015)
	Бойченко Олександр Володимирович у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Олександр Бойченко.

~~|Примітки=~~

Олександр Володимирович Бойченко (* 15 грудня 1970, Чернівці) — письменник, літературний критик, перекладач, есеїст^[2]^[3]^[4], колумніст.

Життєпис

1992 року закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Російська мова та література».

1996 року захистив дисертацію^[5] на тему: «Суд над Сократом у європейській літературі: функціонування традиційної структури», кандидат філологічних наук^[6]^[7].

У 1992–2008 роках доцент Чернівецького університету^[8]^[9]^[10], викладач зарубіжної літератури, а також співредактор інтернет-часопису «Потяг 76», колумніст «Українського Журналу» (Прага), журналу «Країна» (Київ), газети «Молодий буковинець» та інших. У 2005 і 2008 роках — учасник стипендіальної програми міністра культури Польщі Gaude Polonia.

З 2008 року зосереджується на творчій роботі: художній редактор декількох десятків книг, автор шести збірок есе та кількох сотень публікацій у наукових і періодичних виданнях, перекладів на українську з польської та російської.

Член журі премії «Книжка року» до 2002 року^[11]^[12].

Перший лауреат «Книжки року» у номінації найкращий медіакритик^[12].

2015 року за книгу «Більше / Менше» присуджено премію імені Юрія Шевельова, за художню та наукову есеїстику.^[13] Лауреат з 2013 року оголошується щороку 17 грудня, у день народження Юрія Шевельова.^[14]^[15]

Погляди

Олександр Бойченко в книзі «Щось на кшталт шатокуа» (Івано-Франківськ, 2003) висловив таку думку: «Скандальна книжечка Бузини „Вурдалак Тарас Шевченко“ незрівнянно корисніша для читача, ніж гори совкової шевченкознавчої літератури.^[16]

Творчий доробок

Книги

Щось на кшталт шатокуа^[17]. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. — 136 с.
Шатокуа плюс. — Львів: Піраміда, 2004. — 192 с.
Аби книжка. — Чернівці: Книги — XXI, 2011. — 276 с.^[18]^[19]^[20]
Мої серед чужих. — Чернівці: Книга-ХХІ, 2012. — 320 с. Зміст та деталі
Більше/Менше. — Чернівці: Книги — XXI, 2015. — 200 с.
50 відсотків рації. — Чернівці: Книги — XXI, 2016. — 160 с.
Гра на вибування. — Чернівці: Книги — XXI, 2022. — 184 с.

Переклади

З польської:

Даніель Одія. Тартак / Пер. з пол. О. Бойченка. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2008. — 168 с.
Тадеуш Боровський. У нас, в Аушвіці… / Пер. із пол. О. Бойченка. — Чернівці: Книги ХХІ, 2014. — 272 с.
Критика: ЛітАкцент [Архівовано 9 травня 2015 у Wayback Machine.], 19 листопада 2014(20141119)
п'єси «Пісочниця» і «Перший раз» Міхала Вальчака;
«Валіза» Малґожати Сікорської-Міщук;
«Тикоцін» Павела Демірського і Міхала Задари, а також близько двадцяти творів «малої форми» Тадеуша Боровського, Марека Гласка, Юзефа Гена, Лешка Колаковського, Анджея Стасюка, Ольги Токарчук, Яна Гімільсбаха, та ін.

З російської:

Віктор Єрофєєв. Хороший Сталін/ Пер. з рос. О. Бойченка. — Львів: ВНТЛ-Класика (серія «Колекція Перфецького»), 2006. — 344 с. ISBN 966-8849-28-0
Ігор Померанцев. «Баскський собака» (повість) (із збірки «КҐБ та інші…»^[21].)

Статті

До теорії українського маразму^{[недоступне посилання з червня 2019]} // «Дзеркало тижня» № 36, 20 Вересень 2003
Неформат^{[недоступне посилання з червня 2019]} // «Дзеркало тижня» № 5, 07 Лютий 2004
«Дзеркало тижня». search Олександр Бойченко

Есе

Табачнік — моє всьо [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Український журнал — 5/2010
Моя резолюція з приводу ситуації в Європарламенті [Архівовано 14 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Українська правда, 07 квітня 2010, 15:48. Див. також Український журнал — 4/2010 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]: укр [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], pol [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], рус [Архівовано 30 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Сповідь расиста [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Український журнал — 3/2010

Інтерв'ю та блоги

Бойченко демонстрував чернівчанам «Більше/Менше» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
ОЛЕКСАНДР БОЙЧЕНКО: Нормальний чоловік в інтерв'ю правдиво про себе не говорить [Архівовано 22 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Лист німецькій подрузі [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Зайві люди, тобто інтелектуали [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Чат з Сергієм Жаданом на порталі Artvertep.com [Архівовано 14 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Олександр Бойченко на порталі Дзиґа
«Письменник може бути негідником або святим — якість тексту від цього не залежить»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Сторінка Олександра Бойченка на сайті Gazeta.ua [Архівовано 22 березня 2015 у Wayback Machine.]
Олександр Бойченко: Моя резолюція з приводу ситуації в Європарламенті [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Блог на сторінках газети «Молодий буковинець» [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.]
Інтерв'ю журналу «ШО»: «Залишається дбати про власну чистоту»

Нагороди

Лауреат премії «Книжка року» («Щось на кшталт шатокуа»^[17], 2003, художня есеїстика).
Премія імені Юрія Шевельова за книгу «Більше / Менше» (2015)

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ Олександр Бойченко [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] // ІІІ Міжнародний поетичний фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ». Учасники [Архівовано 13 червня 2012 у Wayback Machine.].
↑ Емма Антонюк. Мейн-стрімовий геній Бойченко [Архівовано 31 грудня 2010 у Wayback Machine.] // «Версії», 23.12.2010 «Культура»
↑ Тетяна Спориніна. Відлік часу від Олександра Бойченка… [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.] // «Версії», 23.12.2010 «Культура, Погляд»
↑ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського [Архівовано 15 серпня 2012 у Wayback Machine.]. Бойченко, Олександр Володимирович. Суд над Сократом в європейській літературі: функціонування традиційної структури [Текст]: дис. … канд. філол. наук: 10.01.05; 10.01.04 / Бойченко Олександр Володимирович. Чернівецький держ. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці, 1995. — 177 л.
↑ Олександр Бойченко^{[недоступне посилання з червня 2019]}
↑ Олександр Бойченко. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 19 серпня 2011.
↑ Інна Корнелюк. Олександр Бойченко: Нормальний чоловік в інтерв'ю правдиво про себе не говорить [Архівовано 22 грудня 2011 у Wayback Machine.]. // Поступ, 19 листопада 2003
↑ Емма Антонюк. Олександр Бойченко: «Безсмертну душу за вісім рублів не продаю» [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.] // «Версії», 12.02.2010 «Інтерв'ю, Культура»
↑ Черновицкий национальный университет им. Ю. Федьковича. Филологический факультет. По мнению студентов: Бойченко Александр Владимирович [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.]
↑ Вийшов зі складу журі 2002 року.
↑ ^а ^б Олександр Гаврош
↑ Премія імені Шевельова. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
↑ Олександр Бойченко виборов цьогорічну премію імені Шевельова. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
↑ Все про цьогорічну премію імені Юрія Шевельова. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
↑ До 190 річниці Тараса Григоровича Шевченка. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
↑ ^а ^б Chautauqua^[en] (ʃəˈtɔːkwə) — рух у США навчання дорослих з 1874 до середини 1920-х. За виразом Т. Рузвельта, «найбільш американська річ в Америці».
↑ Аби книжка [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Книги — XXI
↑ Бойченко в Чернівцях презентував Аби книжку під музику Очеретяного кота [Архівовано 18 травня 2012 у Wayback Machine.] // Новини Чернівців. Фоторепортаж
↑ Олександр Бойченко. Аби книжка. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2011 // Літакцент. Олександр Стусенко: Слава колумнізму! [Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.]
↑ Буковина online. Про головне в кольорах. Ігор Померанцев, «КҐБ та інші…» [Архівовано 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]

Посилання

Ростислав Семків. Щось на кшталт рецензії^{[недоступне посилання з червня 2019]} // «Дзеркало тижня» № 11, 20 Березень 2004
Олександр Бойченко: «Яка література, така й літературна критика» [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.] // Ірина Троскот, Літакцент, 27 квітня 2012(20120427) 16:08
Олександр Бойченко: Якщо тобі байдуже, що владу бере Гітлер, то не питай, за що тебе розстріляли [Архівовано 8 травня 2015 у Wayback Machine.] Усі фото надані Олександром Бойченком // Ірина Славінська, Українська правда.Життя, 5 травня 2015(20150505)
Олександр Бойченко [Архівовано 29 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Часопис «Критика». Учасник
Місяць авторських читань 2015: https://www.youtube.com/watch?v=yfLHrbEvxxo&index=2&list=PLVHfWhpmBn_aUzJd2_lSE13JU8yTvHS3b
Світлана Вардеванян. Пісні про смерть і любов // Часопис КРИТИКА: https://krytyka.com/ua/articles/pisni-pro-smert-i-liubov

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[2] Олександр Бойченко [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] // ІІІ Міжнародний поетичний фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ». Учасники [Архівовано 13 червня 2012 у Wayback Machine.].

[3] Емма Антонюк. Мейн-стрімовий геній Бойченко [Архівовано 31 грудня 2010 у Wayback Machine.] // «Версії», 23.12.2010 «Культура»

[4] Тетяна Спориніна. Відлік часу від Олександра Бойченка… [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.] // «Версії», 23.12.2010 «Культура, Погляд»

[5] Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського [Архівовано 15 серпня 2012 у Wayback Machine.]. Бойченко, Олександр Володимирович. Суд над Сократом в європейській літературі: функціонування традиційної структури [Текст]: дис. … канд. філол. наук: 10.01.05; 10.01.04 / Бойченко Олександр Володимирович. Чернівецький держ. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці, 1995. — 177 л.

[6] Олександр Бойченко^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[7] Олександр Бойченко. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 19 серпня 2011.

[8] Інна Корнелюк. Олександр Бойченко: Нормальний чоловік в інтерв'ю правдиво про себе не говорить [Архівовано 22 грудня 2011 у Wayback Machine.]. // Поступ, 19 листопада 2003

[9] Емма Антонюк. Олександр Бойченко: «Безсмертну душу за вісім рублів не продаю» [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.] // «Версії», 12.02.2010 «Інтерв'ю, Культура»

[chnuf-10] Черновицкий национальный университет им. Ю. Федьковича. Филологический факультет. По мнению студентов: Бойченко Александр Владимирович [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.]

[11] Вийшов зі складу журі 2002 року.

[ambit-12] а ^б Олександр Гаврош

[13] Премія імені Шевельова. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.

[14] Олександр Бойченко виборов цьогорічну премію імені Шевельова. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.

[15] Все про цьогорічну премію імені Юрія Шевельова. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.

[16] До 190 річниці Тараса Григоровича Шевченка. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.

[sh-17] а ^б Chautauqua^[en] (ʃəˈtɔːkwə) — рух у США навчання дорослих з 1874 до середини 1920-х. За виразом Т. Рузвельта, «найбільш американська річ в Америці».

[18] Аби книжка [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Книги — XXI

[19] Бойченко в Чернівцях презентував Аби книжку під музику Очеретяного кота [Архівовано 18 травня 2012 у Wayback Machine.] // Новини Чернівців. Фоторепортаж

[20] Олександр Бойченко. Аби книжка. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2011 // Літакцент. Олександр Стусенко: Слава колумнізму! [Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.]

[21] Буковина online. Про головне в кольорах. Ігор Померанцев, «КҐБ та інші…» [Архівовано 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

п о р Лауреати премії імені Юрія Шевельова
2010-ті	Андрій Портнов (2013) · Кость Москалець (2014) · Олександр Бойченко (2015) · Вахтанг Кебуладзе (2016) · Андрій Любка (2017) · Володимир Єрмоленко (2018) · Діана Клочко (2019)
2020-ті	Тарас Лютий (2020) · Андрій Бондар (2021) · Андрій Павлишин (2022)