Будилів (Тернопільський район) — Вікіпедія
Частина інформації в цій статті застаріла.(травень 2018) |
село Будилів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Козівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040230040018909 |
Облікова картка | Будилів |
Основні дані | |
Засноване | 1450 |
Населення | 785 |
Територія | 0.370 км² |
Густота населення | 2121.62 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47623 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°31′38″ пн. ш. 25°14′25″ сх. д. / 49.52722° пн. ш. 25.24028° сх. д. |
Водойми | Стрипа |
Відстань до районного центру | 22 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Мапа | |
|
Буди́лів — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Стрипа, у центрі району. До 2020 - адміністративний центр сільради, якій було підпорядковане село Медова.
До Будилова приєднано хутори Висока Гора, Дуби, Млинець і Надстав.
Населення — 918 осіб (2003).
На території села знайдено археологічні пам'ятки періоду неоліту.
Перша писемна згадка — 1456 року[джерело?].
1626 року внаслідок нападу татар село було повністю знищене[1]. Дідичем села був батько київського каштеляна Яроша (Героніма) Станіслава Куропатніцького гербу Нечуя Анджей[2].
До 1939 в селі діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Братство тверезості».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].
Населення села в минулому[5]:
Рік | Число осіб | Українців греко-католиків | Поляків та римо-католиків | Польських колоністів | Євреїв |
---|---|---|---|---|---|
1900 | 1850 | 854 | 931 | 0 | 66 |
1939 | ▲ 2320 | ▲ 980 | ▲ 1200 | 110 | ▲ 130 |
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,49 | |
російська | 0,51 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Є церква святої Параскеви П'ятниці (1932; кам'яна), каплиця Пречистої Божої Матері (2000).
Споруджено:
- кам'яний хрест на честь скасування панщини,
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1971),
- насипано могилу УСС (1991; відновлено),
- встановлено хрест на пам'ять про виселення польських селян і знищення костьолу (2000).
Відбудована нова каплиця на тому місці де колись була стара.
Діють:
- загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
- бібліотека
- будинок культури
- дошкільний навчальний заклад «Теремок»
- медпункт
- Іван Барусевич — церковний діяч, греко-католицький священик, василіянин;
- Ярослава Мазурак — співачка, культурна діячка, краєзнавець, самодіяльний композитор.
- Ігор Пиріг — економіст, громадський діяч;
- Михайло Фіцула — педагог, професор, академік АН ВШ;
- С. Югас — народний умілець, різьбяр,
- 3. Коваль — диригент, навчався в школі.
- Капличка
- Школа
- Символічна могила Борцям за волю України
- ↑ Horn M. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22—29, 45, 183. (пол.)
- ↑ Trawicka Z. Kuropatnicki Hieronim (Jarosz) Stanisław herbu Nieczuja (zm. 1696) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/1. — Zeszyt 68. — S. 253. (пол.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Бемко В. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49—56.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 травня 2022. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
- Лаврук О., Похальчишин О., Уніят В. Будилів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 193—194. — ISBN 966-528-197-6.
- Кушнір А., Федечко М., Чубатий Р., Уніят В. Будилів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 428—430. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Budyłów 1.) wieś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 444. (пол.)
- Lista zamordowanych w województwie tarnopolskim [Архівовано 3 серпня 2018 у Wayback Machine.]. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |