Соколів (Тернопільський район) — Вікіпедія

село Соколів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Золотниківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040190200054695
Основні дані
Засноване 1487
Населення 532
Площа 2,880 км²
Густота населення 184,7 осіб/км²
Поштовий індекс 48114
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°18′32″ пн. ш. 25°22′54″ сх. д. / 49.30889° пн. ш. 25.38167° сх. д. / 49.30889; 25.38167
Середня висота
над рівнем моря
335 м
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
24 км
Місцева влада
Адреса ради 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
Карта
Соколів. Карта розташування: Україна
Соколів
Соколів
Соколів. Карта розташування: Тернопільська область
Соколів
Соколів
Мапа
Мапа

CMNS: Соколів у Вікісховищі

Приміщення будинку культури
Приміщення старостинського округу

Со́колів — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Соколівської сільської ради, якій було підпорядковано села Сокільники (Тернопільський район) і Панталиха ( до 2015 року). Від вересня 2015 року село ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. Біля Соколова був хутір Соколівка, жителів якого 1945–1946 вивезли до Польщі. Розташоване в центральній частині району, на лівому березі річки Стрипа.

Населення — 502 особи (2007).

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 532 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1444 року.

За переказами в давні часи власник поселення полював на соколів, а селяни утримували і доглядали цих птахів, виконуючи тим самим одну з головних повинностей на користь пана. Оскільки жителі села постійно мали справу з соколами, які, мабуть, повинні були бути в кожному селянському дворі чи утримувалися на окремій птахівні, то й село стали називати Соколів, а його жителів – сокільниками.

1564 р. Соколів згаданий як містечко, на поч. 16 ст. родина Вільчиків збодувала замок, руїни зберігалися до 20 ст.

13 серпня 1852 року Галицьке крайове управління шкіл у Львові дало дозвіл на заснування тривіальної школи у Соколові. До  1905 р. тут існувала однокласна школа, а з 1905 року – двокласна.[2]

На початку вересня 1915 року поблизу Соколова воював Легіон УСС.

Після 1935 р. село належало до гміни Золотники. [3]

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Відродження» й інші товариства, кооператива.

Під час німецько-радянської війни село спалене.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці

Церква святої Великомучениці Параскеви, споруджена методом «народної будови» за ініціативи священника Андрія Гумницького в 1936 році.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), насипано символічну могилу Борцям за волю України (2002).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад; діє філія товариства українсько-словацької компанії «Гідіна-ЗК Україна».

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народилися:

  • Петро Атаманюк — український громадсько-культурний діяч
  • Іван Атаманюк — український громадський діяч .
  • Людвік Чайковський — польський художник

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Історія закладу. sokolivska.school.org.ua. Процитовано 28 березня 2024.
  3. Internetowy System Aktów Prawnych. web.archive.org. 20 листопада 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 29 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)