Соколів (Тернопільський район) — Вікіпедія
село Соколів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Золотниківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040190200054695 |
Основні дані | |
Засноване | 1487 |
Населення | 532 |
Площа | 2,880 км² |
Густота населення | 184,7 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48114 |
Телефонний код | +380 3551 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′32″ пн. ш. 25°22′54″ сх. д. / 49.30889° пн. ш. 25.38167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 335 м |
Водойми | Стрипа |
Відстань до районного центру | 24 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25 |
Карта | |
Мапа | |
|
Со́колів — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Соколівської сільської ради, якій було підпорядковано села Сокільники (Тернопільський район) і Панталиха ( до 2015 року). Від вересня 2015 року село ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. Біля Соколова був хутір Соколівка, жителів якого 1945–1946 вивезли до Польщі. Розташоване в центральній частині району, на лівому березі річки Стрипа.
Населення — 502 особи (2007).
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 532 | 100% |
Перша писемна згадка — 1444 року.
За переказами в давні часи власник поселення полював на соколів, а селяни утримували і доглядали цих птахів, виконуючи тим самим одну з головних повинностей на користь пана. Оскільки жителі села постійно мали справу з соколами, які, мабуть, повинні були бути в кожному селянському дворі чи утримувалися на окремій птахівні, то й село стали називати Соколів, а його жителів – сокільниками.
1564 р. Соколів згаданий як містечко, на поч. 16 ст. родина Вільчиків збодувала замок, руїни зберігалися до 20 ст.
13 серпня 1852 року Галицьке крайове управління шкіл у Львові дало дозвіл на заснування тривіальної школи у Соколові. До 1905 р. тут існувала однокласна школа, а з 1905 року – двокласна.[2]
На початку вересня 1915 року поблизу Соколова воював Легіон УСС.
Після 1935 р. село належало до гміни Золотники. [3]
Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Відродження» й інші товариства, кооператива.
Під час німецько-радянської війни село спалене.
Церква святої Великомучениці Параскеви, споруджена методом «народної будови» за ініціативи священника Андрія Гумницького в 1936 році.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), насипано символічну могилу Борцям за волю України (2002).
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад; діє філія товариства українсько-словацької компанії «Гідіна-ЗК Україна».
У селі народилися:
- Петро Атаманюк — український громадсько-культурний діяч
- Іван Атаманюк — український громадський діяч .
- Людвік Чайковський — польський художник
- Дорожній знак при в'їзді в село
- Церква Святої Параскеви
- Символічна могила Борцям за волю України
- Старостат
- Горун М., Івахів Г., Півторак С. Соколів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 323—324. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Гуцал П., Рогальський В. Соколів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 308. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Гуцал П., Півторак С. У краю соколиних злетів: Нариси історії сіл Соколів та Сокільники землі Теребовлянської // Тернопіль, 1998.
- Андрей Гумницький. Історія життя отця-душпастиря Андрея Гумницького. — Тернопіль : Принтер-Інформ, 2016. — 182 с.
- Sokołów (5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 33. (пол.)
- ↑ Історія закладу. sokolivska.school.org.ua. Процитовано 28 березня 2024.
- ↑ Internetowy System Aktów Prawnych. web.archive.org. 20 листопада 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 29 березня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)