French
DeutschБілокамінка — Вікіпедія
| село Білокамінка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Овруцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060170050091648 |
| Облікова картка | с. Білокамінка с. Білокамінка (до 2020 р.) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1987 |
| Населення | 136 (2001) |
| Площа | 0,245 км² |
| Густота населення | 767,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11113[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°12′50″ пн. ш. 28°45′4″ сх. д. / 51.21389° пн. ш. 28.75111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 168 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Шевченка, 43, м. Овруч, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11101 |
| Карта | |
  Білокамінка | |
 Білокамінка | |
| Мапа | |
 | |
Білокамінка (до 2008 року — селище Білокам'янка) — село в Україні, в Овруцькій міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області.Кількість населення становить 136 осіб (2001).
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 216 осіб[2].
За даними перепису 2001 року населення села становило 188 осіб, з них 98,94 % зазначили рідною українську мову, 0,53 % — російську, а 0,53 % — іншу[3].
Збудоване як поселення Гошівського заводу будівельних матеріалів. 30 вересня 1987 року, відповідно до рішення Президії Верховної ради Української РСР «Про присвоєння найменувань новозбудованим населеним пунктам Житомирської області», віднесене до категорії селищ з присвоєнням назви Білокам'янка[4]. Взяте на облік рішенням Житомирської обласної ради від 27 жовтня 1987 року, з підпорядкуванням Ігнатпільській сільській раді Овруцького району[5][6].
23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[7].
23 квітня 2008 року Житомирська обласна рада віднесла населений пункт до категорії сіл з уточненням назви на Білокамінка[8].
У 2020 році територію та населені пункти Ігнатпільської сільської ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Овруцької міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[9].
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 19 лютого 2020.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 15 лютого 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 січня 2016.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 4690-XI від 30 вересня 1987 р. [Архівовано 22 вересня 2019 у Wayback Machine.] «Про присвоєння найменувань новозбудованим населеним пунктам Житомирської області»
- ↑ Рішення Житомирської обласної ради від 27 жовтня 1987 р.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 203. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
- Погода в селі Білокамінка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
