ВО-3 «Турів» — Вікіпедія

Територіальна структура УПА, 1944 рік

Воєнна округа (ВО) «Турів» — оперативно-стратегічне об'єднання частин Української Повстанської Армії у складі групи УПА-Північ на території Луччини, Володимирщини і Ковельщини, а також район Кобрин — Берестя.

Командири округи: «Олег» (Якимчук Микола); «Рудий» (Стельмащук Юрій) (з листопада 1943); «Кайдаш» (Стельмащук Юрій) (з березня 1944 — полон 27.01.1945)
Заступники командира: «Вовчак» (Шум Олекса)
Начальники штабу: ? май. «Богун»; «Вовчак» (Шум Олекса) (осінь 1943 — †20.03.1944); «Голубенко» (Громадюк Олексій)(09.1944 — †27.12.1944); «Яровенко» (з 27.12.1944)

Історія

[ред. | ред. код]

У другій половині 1944 року групи «Заграва», «Тютюнник» і «Турів» реорганізовані в два з'єднання груп (ЗГ): «33» («Завихост») і «44» («ЗГ», «444»)[1].

Структура

[ред. | ред. код]

За даними Петра Содоля

[ред. | ред. код]

Загін «Озеро» (Ковель) — к-р «Рудий» (Стельмащук Юрій), к-р «Вовчак» (Шум Олекса) († 20.03.1944):

Загін «Котловина» (Луцьк) — кр. «Рубашенко» (Коваль Степан)

  • 4-й курінь «ім. Коновальця» — кур. «Рибак»
  • 5-й курінь «ім. Хмельницького» — кур. «Орел»
  • 6-й курінь «Погром» — кур. «Мороз»

Загін ім. Богуна (Володимир-Волинський) — кр. «Лівар» (до 11.1943), кр. «Сосенко» (Порфир Антонюк) (11.1943-01.1944)
к-р «Острізький» (Громадюк Олексій)(з 02.1944)

  • 7-й курінь «ім. Святослава» — кур. «Мирон», кур. «Бескид»
  • 8-й курінь «ім. Сагайдачного» — кур. «Вітер», кур. «Остап» (Брись Олексій) (полон 02.1944)
  • 9-й курінь «ім. Хмельницького»? — кур. «Голуб»?
  • Азербайджанський курінь

За даними Петра Мірчука

[ред. | ред. код]

Загін «ім. Богуна»— командир: полковник «Остріжський»

  • Курінь «Щуки»,
  • Курінь «Назара-Криги»,
  • Курінь «Ярока»,
  • Курінь «Ливара».

Загін «Помста Полісся»— командир: Грацюк Григорій («Верховинець»)

  • Курінь "«Голобенка»,
  • Курінь «Яреми»,
  • Курінь «Юрка».

Загін «ім. Наливайка» — командир: Н.

  • Курінь «Орли» — командир: «Код»,
  • Курінь «Мухи»,
  • Курінь «Грома»,
  • Курінь «Кубіка»,
  • Курінь «Остапа»

Курені окремих доручень:

  • Курінь «Базаренка»,
  • Курінь «Берези»,
  • Курінь «Сокола».

За даними Сергія Яременка

[ред. | ред. код]

На кінець 1943 року на території теперішньої Волинської області (крім частини Луцького і Ківерцівського районів) діяла група, а згодом ВО «Турів».

Групу «Турів» очолював Юрій Стельмащук («Рудий», «Кайдаш»); шефом військового штабу (ШВШ) був Олексій Шум («Вовчак»), політвиховник (пвх) — «Хмурий».

Організаційно група складалась з окружного штабу, груп організаційної, служби безпеки (СБ) (А.Козяр — «Володимир»), пропаганди, Українського Червоного Хреста (УЧХ)(«Верба»).

Станом на кінець 1943

[ред. | ред. код]

Округу були підпорядковані загони:

  • «ім. Івана Богуна» або «Богун» — командири: Порфир Антонюк («Кліщ», «Сосенко») (арешт СБ 02.1944; † 7.03.1944), Олексій Громадюк («Остріжський», «Голобенко») (02.1944 — 09.1944);
  • «Пилявці» — командир: Іван Климчак («Лисий», «Павлюк»);
  • «Полтавський» — командир: Климук («Назар Крига», «Крига»).
  • «Котловина» — командир: Степан Коваль («Рубащенко»),
  • «Помста Полісся» — командир: Грацюк Григорій («Верховинець»);
  • «Озеро» — командир: Олекса Шум («Вовчак»);
  • окружна база Запілля «Січ», Штаб ВО «Турів» спочатку знаходився у Скулинських лісах (урочище Смолянка) під Ковелем. Там же розміщувалась сотня «Мазепи», до складу якої входила так звана «золота рота», яка охороняла відділи штабу. Тут же розміщувались підстаршинська школа, шпиталь, фельдшерсько-медична школа.

Чисельність в 1944 році

[ред. | ред. код]

Кандидат історичних наук, працівник Інституту української археографії та джерелознавства НАН України Володимир Ковальчук з посиланням на архівний документ, вилучений після смерті 12 лютого 1945 року з торби командира УПА-Північ Дмитра Клячківського («Клим Савур»), наводить наступну чисельність окремих підрозділів, що знаходились в окремі періоди 1944 року у підпорядкуванні командувача групою ВО-3 «Турів» Юрія Стельмащука («Рудий»)[2]:

Командир Підрозділ Під час переходу німецько-радянської лінії фронту
(січень-лютий 1944 року)
До часу «великої акції» У вересні 1944 року
Сотень Бійців Сотень Бійців Сотень Бійців
«Назар» 1-й курінь 3 360 4 480 2 240
«Лисий» 2-й курінь «Буг» 3 360 4 480 2 240
«Вовчак» 3 360 -
«Сосенко» 5 600 -
«Остріжський» Загін ім. Богуна 6 720 3 360
«Кубік» 1 120
«Орлик» (Василь Горун) 1 120
Разом 14 1680 14 1680 9 1080

Дослідникам не вдалося однозначно встановити, що розумілося під «великою акцією», проте це могли бути події квітня 1944 року (бій під Гурбами або ж підготовка до Холодноярського повстання на Наддніпрянській Україні)[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2006. — Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля. 1944–1946. Документи і матеріали. — С. 27.
  2. а б Скільки ж солдатів було в УПА? Секрети розкриває Клим Савур [Архівовано 16 березня 2019 у Wayback Machine.], Володимир Ковальчук, Історична Правда, 03.12.2010

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]