ВО-4 «Говерла» — Вікіпедія

Воєнна Округа-4 «Говерла»
Командування
Перша половина 1944Бутковський Іван «Гуцул»
Друга половина 1944—1954Твердохліб Микола «Грім»

ВО-4 «Говерла» — воєнна округа Української повстанської армії, № 4 (Івано-Франківщина, Дрогобиччина, Північна Буковина), частина оперативної групи УПА-Захід .

Першу половину 1944 року — командир округи Бутковський Іван-«Гуцул». Після його важкого поранення і переходу на Захід в ролі керівника місії УПА закордоном, з липня командиром округи став Твердохліб Микола — майор «Грім».[1]

Структура

[ред. | ред. код]

Курені

[ред. | ред. код]

Тактичні відтинки (1945—1949)

[ред. | ред. код]

Після проведеної у першій половині 1945 року реорганізації групи УПА-Захід, територія ВО-4 «Говерла» від літа 1945 до літа 1947 поділялась на тактичні відтинки, в яких діяли такі курені і сотні:

ТВ-20 «Чернівці»:

Командир: поручник «Недобитий»? (Матвіїв Юліан Миколайович)

На відділи ТВ-20 «Чернівці» не ділився.

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський):

Командири: поручник «Степовий» (Тарасенко) (короткочасно) (†17.01.1945); поручник «Козак» (Яворський Микола) (03.1945 — †29.01.1946), сотник «Хмара-1» (Мельник Петро) (†27.04.1953)

  • сотня 58 «Сурма» – сотенний «Нечай» (Фридер Михайло, 1944), сотенний «Білий» (Долішняк Юрій, 1944—1946, †01.05.1948)
  • сотня 59 «імені Колодзінського» – сотенний «Гайворон» (Іван Гураль, 1944, †15.05.1950), «Спартан» (Михайло Москалюк, 1944—1948, †02.02.1950)
  • сотня 60 «Дністер» – сотенний «Палій» (Семен Матійко, 1944, †1948), сотенний «Орлик» (Степан Чуйко, 1944 — пом.15.08.1945), сотенний «Буревій» (Михайло Романиця, 1945), сотенний «Завірюха» (Василь Паращук, 1945), сотенний «Юрко» (Михайло Юрцуняк, 1946—1947)
  • сотня 61 «Імені Гонти» – сотенний «Манів» (1944—1945, сотенний «Підгірський» (Костянтин Приймак, 1945)
  • сотня 62 «імені Богуна» – сотенний «Недобитий» (Юліан Матвіїв, 1944), сотенний «Вихор-2» (Харук Микола, 1945—1949)
  • сотня 63 «Березівська» – сотенний «Мороз» (Дмитро Негрич, 1944—1945), сотенний «Юрко» (Василь Боцвінчук (1945), сотенний «Кривоніс» (Мирослав Симчич, 1945—1948)
  • сотня 64 «Черемош» – сотенний «Гамалія» (Василь Скригунець, 1944—1945, пом.15.05.1949), сотенний «Чабан» (Іван Скульський, 1945, пом.18.01.1948)
  • сотня 65 «Чорногора» – сотенний «Циган» (Федір Децько, 1944—1945, пом.04.04.1946), сотенний «Нечай» (Йосип Приймак, 1944 —пом.14.02.1945), сотенний «Довбуш» (Микола Кавацюк, 1944—1946, †06.05.1948), сотенний «Бандура» (Іван Прядко, 1944—1945, †14.08.1949)
  • сотня 66 «Трембіта» – сотенний «Дорошенко» (Петро Савіцький, 1944 — †1945), сотенний «Чмелик» (1945), сотенний «Гонта» (Микола Шкарупа, 1944—1945, пом.1946)
  • сотня 67 «імені Богдана Хмельницького» – сотенний «Хмара-2» (Дмитро Білінчук, 1944—1946, пом.09.04.1953)
  • сотня 68 «імені Симона Петлюри» – сотенний «Скиба» (Іван Павлюк, 1944 — †02.08.1945), сотенний «Крук» (Костянтин Геник, 1945—1946)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславівський): Командири: майор «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946), поручник «Дунай» (Богдан Трач — 1946—1949, пом.23.11.1950 або 07.10.1951)

  • 1-й курінь «Підкарпатський» – курінний «Прут» (Вацик Павло 07.01.1945 — пом.01.03.1946)
    • сотня 69 «Змії» – сотенний «Чорний» (Данило Рудак, 1944—1945), сотенний «Сокіл» (Микола Корж, 1945)
    • сотня 70 «Заведії» – сотенний «Буря» (1945 — пом.17.01.1946), сотенний «Запорожець» (Василь Кавацюк, 1946)
    • сотня 71 «Чорні чорти» – сотенний «Пиріг» (Дмитро Дзюрак, 1944 — †18.10.1946), сотенний «Морозенко» (Василь Юсипчук, 1946, пом.18.12.1946)
  • 2-й курінь «Дзвони» – курінний «Хмара-1» (Мельник Петро), курінний «Чорнота» (Володимир Чав'як, 1945—1947)
    • сотня 72 «Стріла» – сотенний «Хмара-1» (1944), «Явір» (Михайло Петраш, 1944 — пом.10.05.1946 або 30.07.1946), сотенний «Причепа» (Микола Катамай, 1946 — пом.21.01.1947)
    • сотня 73 «Лебеді» – сотенний «Буковинець» (1945), сотенний «Вовк» (Осип Юрцуняк, 1945 — пом.27.05.1946), сотенний «Мур»
    • сотня 74 «Сірі» – сотенний «Чорнота» (Володимир Чав'як, 1944—1945, арешт.21.08.1947), сотенний «Сапер» (Михайло Коржак, 1946 — пом.30.09.1949), сотенний «Їжак» (Дмитро Легуневич, 1949 — пом.20.03.1950)
  • 3-й курінь «Смертоносці» – курінний «Благий» (Химинець Олекса) (пом.20.03.1945); курінний «Чорний» (Данило Рудак, пом.16.08.1948)
    • сотня 75 «Звірі» – сотенний «Гроза» (Михайло Тарновський, 1944 — пом.18.06.1946), сотенний «Крамаренко» (1946 -пом.17.03.1948)
    • сотня 76 «Залізні» – сотенний «Богун» (Федір Ковальчук, 1944), сотенний «Олег» (Михайло Оленюк, 1944 — пом.14.05.1945, сотенний «Вихор-1» (Іван Андрійчук, 1945 — пом.07.10.1946)
    • сотня 77 «Месники» – сотенний «Бойко» (пом.21.10.1945), сотенний «Павло» (Павло Когуч, 1945—1949, пом.14.02.1951)
  • 4-й курінь «Сивуля» – курінний «Іскра» (Василь Яськів, пом.08.10.1946)
    • сотня 78 «Верховинці» – сотенний «Вивірка» (Василь Гусак), сотенний «Бобик»
    • сотня 79 «Бистрі» – сотенний «Дуденко» (Святослав Пахолків, 1944 — пом.07.01.1945), сотенний «Вихор-1» (Іван Андрійчук, 1945 — пом.07.10.1946), сотенний «Сагайдачний»
  • 5-й курінь «Бескид» – курінний «Довбуш-1» (Лука Гринішак, 1944—1946)
    • сотня 80 «Гуцули» – сотенний «Крук» (Геник Костянтин пом.01.12.1950), сотенний «Тур» (Михайло Борисюк)
    • сотня 80а «Зелені» – сотенний «Шабля» (Петро Мулик)

ТВ-23 «Магура» (Калуський): Командири: підполковник «Хмель» (Фрасуляк Степан) (10.1944 — 01.1945), майор «Сокіл» (Костянтин Петер) (01.1945 — 04.1945)[3]; хорунжий «Колчак» (Королюс Федір, †15.04.1945), сотник «Байрак» (Ярослав Косарчин) (пом.13.12.1951)

  • сотня 81 «Летуни» – сотенний «Летун» (Степан Владико, 1944), сотенний «Середний» (Євген Музичка, 1944-†21.09.1946)
  • сотня 82 «Вітрогони» – сотенний «Тютюнник» (Андрій Марійчин, 1945, †13.04.1946), сотенний «Морозенко» (Ярослав Долинка, 1945—1946, †28.02.1946)
  • сотня 83 «Круки» – сотенний «Моряк-Чорноморець» (Петро Дуда, 1945—1947, †1948)
  • сотня 84 «Рисі» – сотенний «Ґонта» (Семак Матвій, 1944 — пом.13.05.1946), сотенний «Влодко-Ревай» (1946 — пом.21.02.1947)
  • сотня 85 «Бистриця» – сотенний «Донський», сотенний «Черник», сотенний «Ластівка» (Федір Гнатів або Богдан Вишиваний)
  • сотня 86 «Журавлі» – сотенний «Малина» (Петро Борис, 1944 — пом.1946), сотенний «Журавель» (Ярослав Юсип, 1944, пом.21.01.1946), сотенний «Грізний» (Стурко Юліан)
  • сотня 87 «Хорти» – сотенний «Бей» (Казимир Яворський, 1944 — пом.17.12.1947), сотенний «Волиняк»
  • сотня 88 «Опришки» – сотенний «Довбуш-2» (Володимир Депутат, †09.1946)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький):

Командири: поручник «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); сотник «Богдан» (весна 1946 — 15.08.1947); сотник «Хрін» (Стебельський Степан) (15.08.1947 — 1948, ТВ розпущено) (†9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – курінний «Трясило» (Михайло Бобанич, 1944—1945, †19.03.1946)
    • сотня 89 «імені Вітовського» – сотенний «Моряк» (Андрій Сливка), сотенний «Бродич» (Микола Лаврів,†1946)
    • сотня 90 «імені Хмельницького» – сотенний «Буйтур» (Дмитро Суслинець, 1944 — †07.03.1946 або 15.11.1946), сотенний «Грузин» (Михайло Горчин, 1946—1948, пом.10.09.1948)
  • Самостійні сотні?
    • сотня 91 «Басейн» – сотенний «Біль» (Ярослав Демкович), сотенний «Мирон» (Володимир Гошка, 1946—1947, †02.06.1949), сотенний «Тараско» (Василь Ступка, пом.22.12.1947), сотенний «Роман» (1948), сотенний «Чорняк» (1948—1949), сотенний «Оріх» (Василь Гудзик, 1949)
    • сотня 92 «Булава» – сотенний «Павук» (Василь Фединський, 1944), сотенний «Зелений» (Осип Урбан, 1945, пом.17.04.1947), сотенний «Мирон» (Володимир Гошка, 1945—1946), сотенний «Орленко» (Іван Наконечний, 1946 — пом.03.03.1948)[4]
    • сотня 93 «Вовки» – сотенний «Кармелюк» (Степан Гнатів або Андрій Левенець, 1945—1947, пом.18.08.1948)

Чисельність ВО-4 «Говерла»

[ред. | ред. код]

До складу ВО-4 «Говерла» входило: 8 тис. повстанців (літо 1944 р.); 5 тис. повстанців (літо 1945 р.).

Видавнича діяльність

[ред. | ред. код]

Друкованим виданням ВО-4 «Говерла» була газета «Шлях перемоги»[5] та одноднівку «Чин зброї»[6].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Патриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне підпілля та повстанських рух (1939—1960 рр.): Монографія / Центр дослідження визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. — 592 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Володимир В'ятрович, Роман Грицьків, Ігор Дерев'яний, Руслан Забілий, Андрій Сова, Петро Содоль. УПА. Історія нескорених. Львів. — ЦДВР. 2007. — 281 с.
  2. ↑ Степан Лесів, Петро Ганцюк. Курінь УПА «Промінь»: історія формування та бойовий шлях відділів. — Історичний клуб «Магура», 2016. — 288 с.
  3. ↑ Сотенний УПА – Костянтин Петер (До 120-річчя від дня народження і 60-х роковин загибелі). Ч.2. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 19 квітня 2014.
  4. ↑ Микола Галів. Бойовий шлях сотні УПА «Булава» (1943—1948) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2015.
  5. ↑ Шлях перемоги (Видання ВО УПА «Говерля»). Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014.
  6. ↑ Преса УПА. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 16 квітня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ВО-4_«Говерла»&oldid=43548145