Великий похід-5 — Вікіпедія
Сімейство ракет-носіїв Великий Похід 5: CZ-5-200, CZ-5-320 і CZ-5-504 | ||||
Виробник | CAST[en] (en) | |||
---|---|---|---|---|
Країна | КНР | |||
Розміри | ||||
Висота | 60,5 м | |||
Діаметр | 5,2 м | |||
Маса | 643 000 кг | |||
Ступенів | 3 | |||
Споріднені ракети | ||||
Родина | Великий похід (кит.: 长征) | |||
Історія запусків | ||||
Статус | проектується | |||
Космодроми | Веньчан, о. Хайнань, Китай | |||
Перший запуск | 03.11.2016 | |||
Відомий вантаж | НОО: 25 000[1] кг ГСО: 14 000[1] кг |
«Вели́кий похід 5» (长征五号, Chángzhēng wǔ hào, Changzheng 5 (CZ-5), Чанчжен у, ВП-5) — перспективна серія китайських важких ракет-носіїв, що розробляється Китайським дослідним інститутом ракетної техніки[en] (CALT).
Станом на 2011 рік, планується реалізувати шість різних конфігурацій ракети-носія[2] з масою виведення корисним навантаженням до 25 000 кг на низьку опорну орбіту (НОО) і до 14 000 кг на геостаціонарну орбіту (ГСО). Перший запуск ракети-носія ВП-5 здійснено 3 листопада 2016 року з космодрому Веньчан на острові Хайнань[3].
Провідним розробником ракети-носія ВП-5 є Лун Лехао[en]. Основним призначенням ВП-5 буде задоволення потреби КНР у виведенні вантажів на низьку опорну і геостаціонарну орбіти в наступні 20—30 років. Проєкт був анонсований у лютому 2001 року з початком розвитку у 2002 році, перший запуск ракети-носія передбачався у 2008 році. Проте фінансування було виділене тільки у 2007 році, як було повідомлено розробниками проєкт під час виставки в Дунбеї.
30 жовтня 2007 року було почато будівництво заводу для ракети-носія ВП-5 в місті Тяньцзінь біля порту, яку передбачається використати при доставленні великих блоків ракети-носія до стартових майданчиків (доставлення центрального блоку п'ятиметрового діаметра можлива тільки водним транспортом). Ракети транспортуватимуться у Веньчан, острів Хайнань. Новий завод матиме площу більше півмільйона квадратних метрів, вартість будівництва складе понад 4500 млн юанів (650 млн дол.), першу чергу будівництва намічено завершити у 2009 році[4], після чого завод буде здатний випускати 30 ракет-носіїв «Великий похід» щорічно. На липень 2008 року розвиток двигунів першого ступеню було завершено. Компонентами палива служитимуть рідкий кисень/гас, тяга 122,4 тс (1 200 кН).
Перший запуск відбувся 3 листопада 2016 року, ракета-носій успішно вивела на орбіту експериментальний супутник «Шицзянь-17»[3].
15 грудня 2023 року Китай здійснив запуск ракети-носія серії «Великий похід 5», яка вивела на орбіту штучний супутник Yaogan-41. Експерти вважають, що Yaogan-41, як супутник військового призначення, може розміститися на геосинхронній орбіті, забезпечуючи безперервне спостереження за великими регіонами, включаючи Китай, Тайвань і сусідні країни[5].
Генеральним конструктором ракети-носія ВП-5 є Лі Дун (Li Dong) з Китайського дослідного інституту ракетної техніки. Сімейство ракет-носіїв включатиме центральний триступеневий блок із діаметром не більше 5,2 м. Загальна висота 60,5 м, маса 643 т, загальна тяга при старті 833,8 тс. Бічні прискорювачі в різних варіантах мають діаметр від 2,25 м до 3,35 м і збиратимуться з центральним блоком.
Можливий вибір між гасовими двигунами з тягою 122,4 тс (1200 кН) і двигунами на рідкому кисні/рідкому водні з тягою 50,98 тс (500 кН). Верхній ступінь використовуватиме модифікований рідинний двигун YF-75[en].
Розробка двигунів почалася у 2000—2001 роках, випробування проводилися Китайським національним космічним управлінням (КНКУ) у 2005 році. Моделі двигунів YF-100[en] та YF-77[en] були успішно випробувані в середині 2007 року.
Серія ракет-носіїв ВП-5 виводитиме на низьку опорну орбіту від 1,5 до 25 т, маса вантажу, що виводиться на ГСО, буде в діапазоні 1,5—14 тонн. Це дасть змогу замінити попередні моделі ракети-носіїв ВП-2, ВП-3 і ВП-4, які використовуються зараз[коли?] і збільшити можливості сімейства ракет-носів «Великий похід». Найважча версія ракети-носія ВП-5, яка матиме центральний блок із діаметром 5 м і чотири навісні прискорювачі з діаметром 3,5 м, буде здатна виводити на низьку опорну орбіту до 25 тонн вантажу.
Варіант | CZ-5-200 | CZ-5-320 | CZ-5-504 | CZ-5-522 | CZ-5-540 |
---|---|---|---|---|---|
Прискорювачі | — | 2xCZ-5-200, YF-120t | 4xCZ-5-300, YF-120t | 2xCZ-5-200 2xCZ-5-300, YF-120t | 4xCZ-5-200, YF-120t |
Перший ступінь | CZ-5-200, YF-120t | CZ-5-300, YF-120t | CZ-5-500, 2xYF-50t | CZ-5-500, 2xYF-50t | CZ-5-500, 2xYF-50t |
Другий ступінь | CZ-YF-73, YF-73 | CZ-5-KO, | CZ-5-HO, 2xYF-75 | CZ-5-HO, 2xYF-75 | CZ-5-HO, 2xYF-75 |
Третій ступінь (для ННО не використовується) | — | CZ-5-HO, YF-75 | — | — | — |
Тяга (біля землі) | 134 тс (1,34 МН) | 720 тс (7,2 МН) | 1064 тс (10,64 МН) | 824 тс (8,24 МН) | 584 тс (5,84 МН) |
Повна маса | 82 т | 420 т | 800 т | 630 т | 470 т |
Висота (макс.) | 33 м | 55 м | 62 м | 58 м | 53 м |
Маса КН, що виводиться (ННО 200 км) | 1,5 т | 10 т | 25 т | 20 т | 10 т |
Маса КН, що виводиться (ГПО) | — | 6 т | 14 т | 11 т | 6 т |
- Ангара А5, Протон-М (Росія)
- Ariane 5 (Франція, Євросоюз)
- GSLV Mk.III (Індія)
- Falcon 9, Atlas V, Дельта IV (США)
- H-III (ракета-носій) (Японія)
- ↑ а б ChangZheng 5 (Long March 5) Launch Vehicle. SinoDefence.com. 20 лютого 2009. Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 6 березня 2009.
- ↑ Space Launch Report: CZ-5 Data Sheet. Geocities.com. 2 березня 2008. Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 6 березня 2009.
- ↑ а б Китай запустив свою найпотужнішу ракету. Корреспондент.net. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 03.11.2016.
- ↑ New carrier rocket series to be built. China Daily. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 25 лютого 2011.
- ↑ Китайська мегаракета запустила секретний об'єкт на орбіту Землі. 19.12.2023, 21:04