Великий похід-5 — Вікіпедія

Великий похід-5
Сімейство ракет-носіїв Великий Похід 5: CZ-5-200, CZ-5-320 і CZ-5-504
Сімейство ракет-носіїв Великий Похід 5: CZ-5-200, CZ-5-320 і CZ-5-504
Сімейство ракет-носіїв Великий Похід 5: CZ-5-200, CZ-5-320 і CZ-5-504
Виробник CAST[en] (en)
Країна КНР КНР
Розміри
Висота 60,5 м
Діаметр 5,2 м
Маса 643 000 кг
Ступенів 3
Споріднені ракети
Родина Великий похід (кит.: 长征)
Історія запусків
Статус проектується
Космодроми Веньчан, о. Хайнань, Китай
Перший запуск 03.11.2016
Відомий вантаж НОО: 25 000[1] кг
ГСО: 14 000[1] кг

«Вели́кий похід 5» (长征五号, Chángzhēng wǔ hào, Changzheng 5 (CZ-5), Чанчжен у, ВП-5) — перспективна серія китайських важких ракет-носіїв, що розробляється Китайським дослідним інститутом ракетної техніки[en] (CALT).

Станом на 2011 рік, планується реалізувати шість різних конфігурацій ракети-носія[2] з масою виведення корисним навантаженням до 25 000 кг на низьку опорну орбіту (НОО) і до 14 000 кг на геостаціонарну орбіту (ГСО). Перший запуск ракети-носія ВП-5 здійснено 3 листопада 2016 року з космодрому Веньчан на острові Хайнань[3].

Історія проєктування та перший запуск

[ред. | ред. код]

Провідним розробником ракети-носія ВП-5 є Лун Лехао[en]. Основним призначенням ВП-5 буде задоволення потреби КНР у виведенні вантажів на низьку опорну і геостаціонарну орбіти в наступні 20—30 років. Проєкт був анонсований у лютому 2001 року з початком розвитку у 2002 році, перший запуск ракети-носія передбачався у 2008 році. Проте фінансування було виділене тільки у 2007 році, як було повідомлено розробниками проєкт під час виставки в Дунбеї.

30 жовтня 2007 року було почато будівництво заводу для ракети-носія ВП-5 в місті Тяньцзінь біля порту, яку передбачається використати при доставленні великих блоків ракети-носія до стартових майданчиків (доставлення центрального блоку п'ятиметрового діаметра можлива тільки водним транспортом). Ракети транспортуватимуться у Веньчан, острів Хайнань. Новий завод матиме площу більше півмільйона квадратних метрів, вартість будівництва складе понад 4500 млн юанів (650 млн дол.), першу чергу будівництва намічено завершити у 2009 році[4], після чого завод буде здатний випускати 30 ракет-носіїв «Великий похід» щорічно. На липень 2008 року розвиток двигунів першого ступеню було завершено. Компонентами палива служитимуть рідкий кисень/гас, тяга 122,4 тс (1 200 кН).

Перший запуск відбувся 3 листопада 2016 року, ракета-носій успішно вивела на орбіту експериментальний супутник «Шицзянь-17»[3].

15 грудня 2023 року Китай здійснив запуск ракети-носія серії «Великий похід 5», яка вивела на орбіту штучний супутник Yaogan-41. Експерти вважають, що Yaogan-41, як супутник військового призначення, може розміститися на геосинхронній орбіті, забезпечуючи безперервне спостереження за великими регіонами, включаючи Китай, Тайвань і сусідні країни[5].

Особливості конструкції

[ред. | ред. код]

Генеральним конструктором ракети-носія ВП-5 є Лі Дун (Li Dong) з Китайського дослідного інституту ракетної техніки. Сімейство ракет-носіїв включатиме центральний триступеневий блок із діаметром не більше 5,2 м. Загальна висота 60,5 м, маса 643 т, загальна тяга при старті 833,8 тс. Бічні прискорювачі в різних варіантах мають діаметр від 2,25 м до 3,35 м і збиратимуться з центральним блоком.

Можливий вибір між гасовими двигунами з тягою 122,4 тс (1200 кН) і двигунами на рідкому кисні/рідкому водні з тягою 50,98 тс (500 кН). Верхній ступінь використовуватиме модифікований рідинний двигун YF-75[en].

Розробка двигунів почалася у 2000—2001 роках, випробування проводилися Китайським національним космічним управлінням (КНКУ) у 2005 році. Моделі двигунів YF-100[en] та YF-77[en] були успішно випробувані в середині 2007 року.

Серія ракет-носіїв ВП-5 виводитиме на низьку опорну орбіту від 1,5 до 25 т, маса вантажу, що виводиться на ГСО, буде в діапазоні 1,5—14 тонн. Це дасть змогу замінити попередні моделі ракети-носіїв ВП-2, ВП-3 і ВП-4, які використовуються зараз[коли?] і збільшити можливості сімейства ракет-носів «Великий похід». Найважча версія ракети-носія ВП-5, яка матиме центральний блок із діаметром 5 м і чотири навісні прискорювачі з діаметром 3,5 м, буде здатна виводити на низьку опорну орбіту до 25 тонн вантажу.

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Варіант CZ-5-200 CZ-5-320 CZ-5-504 CZ-5-522 CZ-5-540
Прискорювачі 2xCZ-5-200, YF-120t 4xCZ-5-300, YF-120t 2xCZ-5-200 2xCZ-5-300, YF-120t 4xCZ-5-200, YF-120t
Перший ступінь CZ-5-200, YF-120t CZ-5-300, YF-120t CZ-5-500, 2xYF-50t CZ-5-500, 2xYF-50t CZ-5-500, 2xYF-50t
Другий ступінь CZ-YF-73, YF-73 CZ-5-KO, CZ-5-HO, 2xYF-75 CZ-5-HO, 2xYF-75 CZ-5-HO, 2xYF-75
Третій ступінь
(для ННО не використовується)
CZ-5-HO, YF-75
Тяга (біля землі) 134 тс (1,34 МН) 720 тс (7,2 МН) 1064 тс (10,64 МН) 824 тс (8,24 МН) 584 тс (5,84 МН)
Повна маса 82 т 420 т 800 т 630 т 470 т
Висота (макс.) 33 м 55 м 62 м 58 м 53 м
Маса КН, що виводиться (ННО 200 км) 1,5 т 10 т 25 т 20 т 10 т
Маса КН, що виводиться (ГПО) 6 т 14 т 11 т 6 т

Споріднені ракети-носії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б ChangZheng 5 (Long March 5) Launch Vehicle. SinoDefence.com. 20 лютого 2009. Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 6 березня 2009.
  2. Space Launch Report: CZ-5 Data Sheet. Geocities.com. 2 березня 2008. Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 6 березня 2009.
  3. а б Китай запустив свою найпотужнішу ракету. Корреспондент.net. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 03.11.2016.
  4. New carrier rocket series to be built. China Daily. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 25 лютого 2011.
  5. Китайська мегаракета запустила секретний об'єкт на орбіту Землі. 19.12.2023, 21:04

Посилання

[ред. | ред. код]