Виро — Вікіпедія

Виро
võro kiil
Частка носіїв вируської мови у громадах Естонії та кількість у значних містах згідно з переписом 2011 року
Частка носіїв вируської мови у громадах Естонії та кількість у значних містах згідно з переписом 2011 року
Поширена вЕстонія
РегіонПівденна Естонія
Носії70 000
Писемністьлатинське письмо
Класифікація Уральська сім'я
Угро-фінські мови
Угро-Пермська гілка
Угро-волзька група
прибалтійсько-фінська підгрупа
Офіційний статус
РегулюєВируський інститут
Коди мови
ISO 639-2fiu
ISO 639-3vro
Традиційна територія Вирумаа (жовтий)

Виро, або вируська мова (виро võro kiil, ест. võru keel), також вируський говір — один із говорів південноестонської мови або південний говір естонської мови.

Належить до балтійсько-фінської групи фінно-угорських мов, а носіями є близько 70 тис. осіб, переважно в південно-східній частині Естонії, у повітах Пилва та Вирумаа.

Щодо статусу як мови або говору академічного консенсусу не існує, адже деякі мовознавці вважають її говором естонської мови,[1][2][3] тоді як інші науковці вважають її окремою балтійсько-фінською мовою.[4][5]

Становище

[ред. | ред. код]

В останні роки розвивається власний літературний стандарт і робляться спроби надати йому статус регіональної мови Естонії. Збереженням та розвитком займається Вируський інститут[6], що був заснований 1995 року за розпорядженням естонського уряду у місті Виру.

Будівля Вируського інституту в 2011 році

На сьогоднішній день виро використовують у працях деяких естонських сценаристів, поетів і письменників. Виро викладають раз на тиждень у 26 школах. Двічі на місяць виходить газета «Ума лехт» (Uma Leht). У 1970-1980-і роки в естономовних збірниках опубліковано частину віршів естонського поета Пауля Гаваокса, написаних виро.

Відмінності від естонської мови

[ред. | ред. код]

Зі структурного погляду відмінності між виро та іншими естонськими діалектами не є суттєвими[джерело?]. На відміну від естонської мови, для виро (як для інших фінно-угорських мов) властивою є сингармонія голосних звуків[джерело?].

Двомовна вивіска у Вирумаа

Писемність

[ред. | ред. код]

Як і в естонській мові, для виро використовують писемність на латинській основі.

Відмінності полягають у такому:

  • q означає горлову змичку;
  • y означає високий звук и, ближчий до i, що відрізняє його від õ (и), що присутній також і в літературній естонській мові;
  • м'якість приголосних позначають або акутом над буквою, або апострофом після неї.

Приклад

[ред. | ред. код]

Параграф № 1 Загальної декларації людських прав вируською мовою:

Kõik inemiseq sünnüseq avvo ja õiguisi poolõst ütesugumaidsis. Näile om annõt mudsu ja süämetunnistus ja nä piät ütstõõsõga vele muudu läbi käümä.

Те саме естонською мовою:

Kõik inimesed sünnivad vabadena ja võrdsetena oma väärikuselt ja õigustelt. Neile on antud mõistus ja südametunnistus ja nende suhtumist üksteisesse peab kandma vendluse vaim.

Переклад українською мовою:

Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Вікіпедія Виро

[ред. | ред. код]

Розділ Вікіпедії мовою виро створено в червні 2005 року [1].

На серпень 2010 року Вікіпедія мовою виро мала 4392 статей — 124 місце, зареєстровано 2595 користувачів, троє з них мали статус адміністратора.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
вироською мовою
Pääleht

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Grünthal, Riho; Anneli Sarhimaa (2004). Itämerensuomalaiset kielet ja niiden päämurteet. Helsinki: Finno-Ugrian Society.
  2. Sammallahti, Pekka (1977), Suomalaisten esihistorian kysymyksiä (PDF), Virittäjä: 119—136
  3. Laakso, Johanna (2014), The Finnic Languages, у Dahl, Östen; Koptjevskaja-Tamm, Maria (ред.), The Circum-Baltic Languages: Typology and Contact, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  4. Pajusalu, Karl (2009). The reforming of the Southern Finnic language area (pdf). Mémoires de la Société Finno-Ougrienne. 258: 95—107. ISSN 0355-0230. Процитовано 17 жовтня 2015.
  5. Kallio, Petri (2007). Kantasuomen konsonanttihistoriaa (PDF). Mémoires de la Société Finno-Ougrienne (фін.). 253: 229—250. ISSN 0355-0230. Процитовано 24 квітня 2021.
  6. Võru Instituut. Võru Instituut. Процитовано 30 травня 2023.