Владислао Кап — Вікіпедія

Владислао Кап
Владислао Кап у 1974 році
Особисті дані
Народження	5 липня 1934(1934-07-05)
	Авельянеда, Аргентина
Смерть	11 вересня 1982(1982-09-11) (48 років)
	Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст	178 см
Вага	74 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1952 «Арсенал» (Льявальйоль) ? (?) 1953 «Кільмес» ? (?) 1954–1956 «Расинг» (Авельянеда) ? (?) 1957 «Арсенал» (Саранді) ? (?) 1958 «Кільмес» 28 (0) 1958–1961 «Расинг» (Авельянеда) 135 (3) 1961 «Уракан» 27 (0) 1962–1965 «Рівер Плейт» 61 (1) 1966 «Велес Сарсфілд» 14 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1959–1962 Аргентина 11 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1968–1969 «Феррокаріль Оесте» 1970 «Чакаріта Хуніорс» 1971–1972 «Індепендьєнте» 1972–1973 «Депортіво Калі» 1974 Аргентина 1978 «ЛДУ Кіто» 1978 «Атлетіко Хуніор» 1980 «Платенсе» 1982 «Бока Хуніорс» 1982 «Рівер Плейт»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Владислао Кап у Вікісховищі

Владислао Кап (ісп. Vladislao Cap, 5 липня 1934, Авельянеда — 11 вересня 1982, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Расинг» (Авельянеда), з яким став дворазовим чемпіоном Аргентини, та «Рівер Плейт», а також національну збірну Аргентини. У складі збірної — володар Кубка Америки та учасник чемпіонату світу. Згодом повіз збірну Аргентини на чемпіонат світу і як головний тренер, а також у цьому статусі ставав чемпіоном Аргентини з «Індепендьєнте».

Владислао Кап народився в Авельянеді в родині поляка і угорки. У дорослому футболі дебютував 1952 року виступами за нижчолігову команду «Арсенал» (Льявальйоль). На наступний рік він, разом з партнером по команді, Умберто Маскіо, перейшов в «Кільмес», а потім в клуб «Расинг» (Авельянеда). Провівши в клубі два сезони, Кап пішов в «Арсенал» (Саранді), де зіграв один сезон, і потім знову провів рік у «Кільмесі».

У 1958 році Владислао повернувся в «Расинг» і в перший же рік виграв свій перший титул чемпіона Аргентини. Цей же успіх футболіст відсвяткував три роки потому, у своєму останньому сезоні в команді 1961 року. Потім він провів рік в «Уракані».

У 1962 році Кап став гравцем клубу «Рівер Плейт». Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Рівер Плейта», був основним гравцем захисту команди, зігравши 61 матч і забивши 1 гол

Завершив ігрову кар'єру у команді «Велес Сарсфілд», за яку виступав протягом 1966 року.

Вперше до складу національної збірної Аргентини Кап був викликаний в 1959 році для участі в домашньому чемпіонаті Південної Америки. Там він провів всі 6 ігор, а 22 березня, в матчі з Парагваєм на 69 хвилині гри забив свій перший і єдиний м'яч у складі аргентинської команди^[1]. У тій першості Аргентинці виграли п'ять матчів з шести і виграли титул найкращої команди континенту.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, де провів дві гри проти Англії (1:3) та Угорщини (0:0), а його команда вибула після першого етапу розіграшу. Після цього за збірну більше не грав. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 11 матчів, забивши 1 гол.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1968 року, очоливши тренерський штаб клубу «Феррокаріль Оесте».^[2] Потім він відпрацював рік з командою «Чакаріта Хуніорс», після чого став головним тренером «Індепендьєнте» (Авельянеда). У цій команді Владислао домігся свого найвищого тренерського успіху, вигравши в 1971 році чемпіонат Аргентини. Однак на наступний рік він був звільнений, а замінив його Педро Дельяча, який з командою, складеною Капом, виграв у тому ж році Кубок Лібертадорес.

Після «Індепендьєнте» Кап виїхав до Колумбії, де два сезони працював з «Депортіво Калі», у першому з яких привів команду до виграшу срібних медалей чемпіонату 1972 року.

У 1974 році йому прийшла пропозиція очолити збірну Аргентини для її підготовки до чемпіонату світу 1974 року у ФРН, куди вона вже потрапила, але була залишена головним тренером Омаром Сіворі через конфлікт з Федерацією футболу^[3]. При цьому Кап домігся, щоб на першості йому допомагали його друзі — Хосе Варакка і Віктор Родрігес^[4]. На першості аргентинці дійшли до другого групового раунду, де посіли останнє четверте місце, після чого увесь тренерський штаб було звільнено.

Надалі Кап працював в Еквадорі та Колумбії, очолюючи «ЛДУ Кіто» та «Атлетіко Хуніор» відповідно, а потім на батьківщині працював із «Платенсе» (Вісенте-Лопес).

В останній рік свого життя Владислао очолював два провідних Аргентинських клуби — «Бока Хуніорс» і «Рівер Плейт». «Боку» Кап очолив на початку 1982 року, в період, який деякі називали «пост-Дієго». Почавши з перемоги 14 лютого в першому турі з рахунком 4:2, тренер закінчив поразкою 9 травня від «Тальєреса» з рахунком 0:4, і два дні по тому, 11 травня, перейшов в «Рівер Плейт», з власної волі покинувши попередню команду. Тим самим він став першим тренером, який пішов з одного аргентинського гранда в інший^[5]. Провівши на лаві лише 11 ігор, Владислао ліг в госпіталь Італьяно з діагнозом легеневої недостатності. Через 10 днів він помер 11 вересня 1982 року на 49-му році життя^[6].

• Чемпіон Аргентини (2):

«Расінг Брюссель»: 1958, 1961

• Володар Кубка Америки (1):

Аргентина: 1959 (Аргентина)

• Чемпіон Аргентини (1):

«Індепендьєнте»: Метрополітано 1971

Його батько, Теодор Кап, був поляком, який походив із селянської родини із села Загутинь поблизу Санока^[7], і у віці 26 років 1928 року емігрував до Аргентини, де працював над будівництвом залізниці, спочатку маючи намір повернутися на батьківщину після заробітку, але згодом одружився з жінкою угорсько-румунського походження^[8].

Їх синами були Владислао (Владислав), який народився у 1934 році, та Юзеф, який народився через три роки^[9].

• Владислао Кап на сайті ФІФА (англ.)

• Владислао Кап на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)