Ференц Платтко — Вікіпедія

Ференц Платтко
Особисті дані
Повне ім'я	Ференц Платтко Копілец
Народження	2 грудня 1898(1898-12-02)
	Будапешт, Угорщина
Смерть	3 вересня 1983(1983-09-03) (84 роки)
	Сантьяго
Громадянство	Угорщина
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
1909–1911 1911–1913	БТК «Глобус»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1914–1918 «Вашаш»  ? (-?) 1919 «Вінер АФ» 7 (-?) 1920 «Вашаш»  ? (-?) 1920–1921 «Мідлсбро» 0 (0) 1921–1922 «Спарта» (Прага)  ? (-?) 1922–1923 МТК (Будапешт) 17 (-?) 1923–1930 «Барселона» 17 (-16) 1930–1931 «Рекреатіво»  ? (-?) 1931–1932 «Базель» 5 (-?) 1932–1933 «Мюлуз» 8 (-?) 1933–1934 «Рубе»  ? (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1917–1923 Угорщина 6 (-4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1932 «Базель» 1932–1933 «Мюлуз» 1933–1934 «Рубе» 1934–1935 «Барселона» 1936–1937 «Венус» (Бухарест) 1938 «Краковія» 1938–1939 «Сельта Віго» 1939 «Арсенал» 1939 «Коло-Коло» 1941 «Коло-Коло» 1941–1945 Чилі 1942 «Депортес Магальянес» 1942 «Сантьяго Вондерерс» 1949 «Бока Хуніорс» 1953 «Коло-Коло» 1955–1956 «Барселона» 1965 «Сан-Луїс де Кільота»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Ференц Платтко у Вікісховищі

Ференц Платтко (угор. Plattkó Ferenc, нар. 2 грудня 1898, Будапешт — пом. 3 вересня 1983, Сантьяго) — угорський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. В Іспанії відомий як Франц Платко (ісп. Franz Platko).

Виступав, зокрема, за клуб «Барселона», команду якого згодом тренував, а також національну збірну Угорщини.

Народився 2 грудня 1898 року в місті Будапешт. Вихованець футбольних команд БТК і «Глобус» (обидві — Будапешт).

У 1914 році дебютував за «Вашаш», але під час першої світової війни чемпіонат Угорщини не проводився. У першій повоєнній першості клуб повернувся до елітної ліги. У підсумку — шосте місце, а Ференц Платтко був визнаний найкращим футболістом країни 1917 року. У наступні два роки «Вашаш» завершував чемпіонат на четвертому місці.

Після війни багато угорських футболістів намагалися продовжити кар'єру в сусідній Австрії. Ференц Платтко вирішив спробувати свої сили в команді «Вінер АФ». За віденський клуб провів сім матчів у чемпіонаті Австрії, але так і не отримав дозволу на перехід від Угорського футбольного союзу і був змушений повернутися на батьківщину^[1].

В сезоні 1920/21 перебував у складі клубу «Мідлсбро», але не отримав дозволу на працевлаштування в Англії. Декілька місяців виступав за празьку «Спарту», а в сезоні 1922/23 став чемпіоном Угорщини у складі МТК.

У рамках турне угорської команди по Іспанії були зіграні два матчі з «Барселоною». Своєю грою привернув увагу тренерів каталонського клубу, які саме шукали заміну Рікардо Саморі. Всього за сім сезонів у «Барселоні» провів 187 матчів (із врахуванням товариських поєдинків). У складі найсильнішої команди Каталонії тричі здобував кубок Іспанії та титул чемпіона в першому розіграші національної першості.

Протягом 1930—1931 років виступав за клуб «Рекреатіво». Сезон 1931—1932 відіграв у швейцарському клубі «Базель», в складі якого загалом зіграв 10 матчів (5 в чемпіонаті, 1 в кубку, 4 товариських гри)^[2]. В наступному році захищав ворота французького «Мюлуза», а ще через рік — «Рубе»^[2]. В обох французьких клубах виконував роль граючого тренера.

Розпочав тренерську кар'єру 1932 року, очоливши тренерський штаб швейцарського «Базеля». Протягом 1932—1934 років працював у Франції, де тренував команди клубів «Мюлуз» та «Рубе».

1934 року вперше очолив тренерський штаб «Барселони», в якій провів значну частину ігрової кар'єри. Як тренер каталонців особливих успіхів не досяг (шосте місце в чемпіонаті) і вже за рік був звільнений. Протягом наступних чотирьох років встиг попрацювати з цілою низкою європейських команд, після чого 1939 року перебрався до Південної Америки.

На американському континенті протягом 1940-х тренував аргентинський «Бока Хуніорс», чилійські «Коло-Коло», «Депортес Магальянес» та «Сантьяго Вондерерс», протягом 1941—1945 років був очільником національної збірної Чилі, яка, зокрема, здобула бронзові нагороди на кубку Америки 1945 року.

У 1955—1956 роках повертався не тренерський місток «Барселони», цього разу привів команду до срібних нагород першості.

Останнім місцем тренерської роботи був чилійський «Сан-Луїс де Кільота», команду якого Франц Платтко очолював як головний тренер 1965 року.

Помер 3 вересня 1983 року на 85-му році життя у місті Сантьяго.

• Чемпіон Іспанії (1): 1929
• Володар кубка Іспанії (3): 1925, 1926, 1928
• Чемпіон Угорщини (1): 1923
• Бронзовий призер Чемпіонату Південної Америки: 1945

Статистика виступів за «Барселону»:

Сезон	Команда	Чемпіонат Іспанії			Кубок Іспанії		Чемпіонат Каталонії
		Л	І	ПГ	І	ПГ	І	ПГ
1924/25	«Барселона»	—	—	—	8	10	14	9
1925/26	«Барселона»	—	—	—	8	5	13	13
1926/27	«Барселона»	—	—	—	6	7	3	1
1927/28	«Барселона»	—	—	—	7	8	5	5
1928/29	«Барселона»	Д-1	9	4	2	3	—	—
1929/30	«Барселона»	Д-1	8	12	—	—	10	6
Усього			17	16	31	33	45	34

Статистика виступів за збірну Угорщини:

№	Дата	Місце проведення	Господарі	Рахунок	Гості
1	15.07.1917	Відень	Австрія	1 : 4	Угорщина
2	07.10.1917	Будапешт	Угорщина	2 : 1	Австрія
3	04.11.1917	Відень	Австрія	1 : 2	Угорщина
4	05.06.1921	Будапешт	Угорщина	3 : 0	Німеччина
5	04.03.1923	Генуя	Італія	0 : 0	Угорщина
6	11.03.1923	Лозанна	Швейцарія	1 : 6	Угорщина

• Мировой футбол: кто есть кто: Полная энциклопедия / А. В. Савин. — Москва: Эксмо, 2007. — 752 с.: ил. — ISBN 978-5-699-22359-6
• Barca.ru [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Профіль на сайті Eu-Football.info [Архівовано 14 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.