Оскар Гарсія Хунієнт — Вікіпедія

Ф
Оскар Гарсія
Оскар Гарсія
Оскар Гарсія
Особисті дані
Повне ім'я Оскар Гарсія Хунієнт
Народження 26 квітня 1973(1973-04-26) (51 рік)
  Сабадель, Іспанія
Зріст 182 см
Вага 77 кг[1]
Громадянство  Іспанія
Позиція Атакувальний півзахисник
Юнацькі клуби
1984–1991 Іспанія «Барселона»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991–1999 Іспанія «Барселона» 69 (21)
1991–1994   Іспанія «Барселона Б» 82 (23)
1994–1995   Іспанія «Альбасете» 29 (2)
1999–2000 Іспанія «Валенсія» 20 (4)
2000–2004 Іспанія «Еспаньйол» 51 (4)
2004–2006 Іспанія «Льєйда» 23 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1989 Іспанія Іспанія U-16 1 (1)
1991 Іспанія Іспанія U-18 4 (1)
1991 Іспанія Іспанія U-19 1 (0)
1991 Іспанія Іспанія U-20 3 (0)
1992–1996 Іспанія Іспанія U-21 24 (12)
1996 Іспанія Іспанія (ол.) 4 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2009–2010 Каталонія Каталонія (помічник)
2010–2012 Іспанія «Барселона» (мол. U-19)
2012–2013 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів)
2013–2014 Англія «Брайтон енд Гоув»
2014 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів)
2014 Англія «Вотфорд»
2015–2017 Австрія «Ред Булл»
2017 Франція «Сент-Етьєн»
2018 Греція «Олімпіакос»
2019–2020 Іспанія «Сельта»
2021– Франція «Реймс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Оскар Гарсія Хунієнт (ісп. Óscar García Junyent, нар. 26 квітня 1973, Сабадель) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника, нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за «Барселону», з якою виграв низку трофеїв, а також олімпійську збірну Іспанії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 26 квітня 1973 року в місті Сабадель. Вихованець футбольної школи клубу «Барселона».

З 1991 року став виступати у «Барселоні Б» в Сегунді, в якій провів три сезони, взявши участь у 82 матчах чемпіонату.

9 травня 1993 року дебютував за основну команду «Барселони» в матчі Ла Ліги проти «Кадіса» (4:0). Відіграв за каталонський клуб наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. За цей час чотири рази виборював титул чемпіона Іспанії, двічі ставав володарем Кубка та Суперкубка Іспанії, а також по разу володарем Кубка Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА. Крім того, у 1994—1995 роках на правах оренди грав за «Альбасете».

У 1999 році став гравцем «Валенсії», де провів один рік і став володарем Суперкубка Іспанії, здолавши свою попередню команду (1:0, 3:3).

У 2000—2004 роках виступав за «Еспаньйол».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Льєйда», за команду якого виступав протягом 2004—2005 років.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

1989 року дебютував у складі юнацької збірної Іспанії, взяв участь у 6 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.

Протягом 19911996 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії, разом з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті світу 1991 року (вихід до чвертьфіналу), а також в молодіжних чемпіонатах Європи 1994 (третє місце) і 1996 (друге місце) років. Всього на молодіжному рівні зіграв у 27 офіційних матчах, забив 12 голів.

1996 року захищав кольори олімпійської збірної Іспанії на літніх Олімпійських іграх 1996 в Атланті, дійшовши з командою до чвертьфіналу. Всього провів 4 матчі і забив 2 голи.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 2009 року, увійшовши до тренерського штабу Йогана Кройфа у збірній Каталонії[2].

У 2010—2012 роках очолював молодіжну команду «Барселони».

22 травня 2012 року вперше став головним тренером, очоливши ізраїльське «Маккабі» (Тель-Авів)[3]. В першому ж сезоні іспанець привів клуб до чемпіонства після десятирічної перерви[4], після чого подав у відставку зі свого поста, посилаючись на особисті причини[5].

Оскар Гарсія під час роботи з «Ред Буллом». 2016 рік.

26 червня 2013 року Оскар був представлений як новий головний тренер англійського клубу «Брайтон енд Гоув» з Чемпіоншіпа[6] . Його команда вийшла в плей-оф за право виступати в Прем'єр-лізі, проте в півфіналі зазнала поразки від «Дербі Каунті», після чого іспанський фахівець був звільнений[7].

2 червня 2014 року Гарсія повернувся в «Маккабі» (Тель-Авів), підписавши контракт на два роки, але залишив клуб вже 26 серпня того ж року через політичну напруженість[8].

2 вересня 2014 року Оскар був призначений менеджером «Вотфорда»[9]. 15 вересня 2014 року Гарсія був госпіталізований з болями в грудях, через що був змушений пропустити наступний матч «Вотфорда» з «Блекпулом»[10]. В підсумку Гарсія 29 вересня пішов у відставку через проблеми зі здоров'ям[11][12].

28 грудня 2015 року очолив клуб австрійської Бундесліги «Ред Булл»[13]. Двічі поспіль, у 2016 і 2017 роках, приводив команду до «золотого дубля» — перемог у національному чемпіонаті і національному кубку.

Влітку 2017 року прийняв пропозицію очолити команду французького «Сент-Етьєна», в якому, утім, пропрацював лише до листопада того ж року, після чого залишив клуб «за згодою сторін» після низки незадовільних результатів, останнім з яких стала домашня поразка 0:5 від «Ліона».

5 січня 2018 року був представлений новим головним тренером грецького «Олімпіакоса». Проте пропрацював лише до 3 квітня того ж року, коли контракт було розірвано за обопільною згодою після того, як команда вибула з боротьби за Кубок Греції і не змогла здолати скромний «Левадіакос» у чемпіонаті.

9 листопада 2019 року Оскар вперше очолив клуб вищого іспанського дивізіону, ним стала «Сельта Віго», яка на момент приходу Оскара Гарсії перебувала в зоні вильоту на третьому місці з кінця[14].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Барселона»: 1992-93, 1993-94, 1997-98, 1998-99
«Барселона»: 1996-97, 1997-98
«Барселона»: 1992, 1994, 1996
«Валенсія»: 1999
«Барселона»: 1992, 1997
«Барселона»: 1996-97

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Маккабі» (Тель-Авів): 2012-13
«Ред Булл»: 2015-16, 2016-17
«Ред Булл»: 2015-16, 2016-17

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Брати Оскара, Рожер і Хеніс[en], також були професіональними футболістами і пройшли академію «Барселони»[15]. 17 червня 1997 року під час фіналу Кубка Каталонії усі троє братів вийшли у складі «Барселони» в грі проти «Європи», але поступились супернику 1:3[16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Olympedia — 2006.
  2. Òscar García será el segundo entrenador de la selección catalana de fútbol (Òscar García will be assistant coach in Catalan national team) [Архівовано 2015-05-25 у Wayback Machine.]; La Vanguardia, 16 November 2009 (ісп.)
  3. גארסיה חתם לשנתיים במכבי: הגעתי למועדון פאר [Óscar García signed a two-year contract with Maccabi Tel Aviv] (Hebrew) . One. 22 травня 2012. Процитовано 22 травня 2012.
  4. Òscar Garcia: debut y campeón [Òscar Garcia: debut and champion] (Spanish) . Sport. 23 квітня 2013. Процитовано 23 квітня 2013.
  5. Oscar Garcia steps down as MTA head coach. Maccabi's official website. 22 травня 2013. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 22 травня 2013.
  6. García appointed head coach. Brighton & Hove Albion F.C. 26 червня 2013. Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 27 червня 2013.
  7. Brighton & Hove Albion head coach Oscar Garcia resigns. BBC Sport. 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  8. [News flash] Former Rafa Benitez protégé, Pako Ayestaran, will replace Oscar Garcia as Maccabi Tel Aviv’s head coach. Potential Ability. 26 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 27 серпня 2014.
  9. Ex-Brighton & Hove Albion boss Oscar Garcia appointed as Watford's new head coach. Watford Observer. 2 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
  10. Oscar Garcia: Watford boss in hospital with minor chest pains. BBC Sport. 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  11. Watford manager Oscar García taken to hospital with minor chest pains. The Guardian. 15 вересня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
  12. Official: Hornets confirm head coach change. Watford F.C. 29 вересня 2014. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
  13. Former Barca player Oscar Garcia appointed Salzburg coach. Daily Mail. 28 грудня 2015. Процитовано 25 березня 2016.
  14. Óscar García, nuevo entrenador del Celta de Vigo [Óscar García, new Celta de Vigo manager] (Spanish) . La Vanguardia. 4 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
  15. Barça brothers. FC Barcelona. 29 жовтня 2009. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 4 листопада 2009.
  16. El Europa completa su gesta ganando al Barça [Europa complete their exploit by defeating Barça] (PDF). Mundo Deportivo (ісп.). 18 червня 1997. Процитовано 21 березня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]